Океан ненависті

Страница 15 из 34

Чингиз Абдуллаев

"Добре ще, що вони не стали вчора з'ясовувати стосунки прямо за столом," – згадав Дронго про сутичку Юрія з Рауфом. Однак, сьогодні вранці, схоже, обидва вчорашніх суперника сиділи відносно спокійно, очікуючи приїзду поліцейського комісара, котрий хотів допросити всіх решта. Цього разу в якості перекладача мав виступати співробітник російського консульства, котрий прибув рівно о дев'ятій годині ранку і нетерпляче чекав пана комісара в кабінеті менеджера.

Фікрет Явуз прибув близько десятої, кремезний, неквапливий, невдоволений прийдешніми переговорами. Особливо йому не подобалося, що перекладачем буде співробітник консульської служби. Але виключити дипломата з бесіди було неможливо, та і небезпечно. У випадку звинувачення кого-небудь з російських громадян генеральне консульство в Стамбулі завжди може пред'явити претензії до роботи поліцейського комісаріата, звинувативши його співробітників у упередженому ставленні до громадян своєї країни.

Поки до приїзду комісара лишався час, Дронго ще раз спустився до басейну, проходячи попереднім шляхом. Цього разу двері в сауну були відкриті, і він зайшов досередини. За стойкою сиділи дві миловидні і привітні дівчини-туркині.

– Скажіть, – звернувся до них Дронго, – звідси можна вийти, минувши вашу стойку?

– Еге ж, – засміялася одна з дівчат, – он там вхід до сауни, а напроти вихід до басейну. Якщо хтось захоче там вийти, то це буде нескладно зробити. Дехто любить відразу після сауни іти до басейну. І хоча у нас є в кожному відділенні невеликий басейн з холодною водою, багато хто надає перевагу великому басейну. Ми не суперечимо. Головне, щоб будь-хто бажаючий не затримувався надто довго в самій сауні. Це буває іноді шкідливо для організму.

– Вичерпне пояснення, – усміхаючись пробурмотів Дронго, – велике вам спасибі. А можна мені самому пройти туди?

– Наша роздягальня зліва. Там вам видадуть халат і рушник, і приймуть ваші речі. Там же є необхідні предмети для укладання волосся, масажний салон, косметичний кабінет, – показала, куди слід іти, дівчина, яка сиділа зліва. – Ви можете пройти до сауни, тільки роздягнувшись.

– І, звісно, тільки в чоловіче відділення, – додала друга, пирснувши від сміху.

– Отож, до сауни не можна пройти в одязі. І кожен, хто приходить сюди, мусить роздягтися, перш ніж пройде далі, – уточнив Дронго.

– Звісно, – дівчина здивувалася цьому прискіпливому незнайомцю, – не в одязі ж іти в сауну!

– Зрозуміло, дякую за інформацію, але я не збираюся купатися. Мені просто треба подивитися. Скажіть, там, у сауні, вже прибирали?

– Ні, прибирають зараз.

– А в жіночій?

– Там зараз теж прибирають, – знову повторила дівчина, – ви там щось загубили? Чи загубила ваша дружина?

– Ні, просто я допомагаю комісару в розслідуванні вчорашнього вбивства, – пояснив Дронго, – він просив мене зайти в сауну.

– Але вбивство було нагорі, в готелі, – здивувалася дівчина, – ми про це нічого не знаємо.

– Можна я пройду? – збагнувши, що розмова небезпечно затягується, запитав Дронго.

– Звісно, – дозволила дівчина, – тільки швидше. Бо нас будуть лаяти, якщо дізнаються, що ми впустили чоловіка до жіночого відділення.

– Не хвилюйтеся. Я думаю, менеджер не скаже вам нічого. Навпаки, ще й оголосить подяку, – втішив Дронго, рушивши по коридору.

Вхід до жіночого відділення сауни був якраз напроти входу до басейну. Він постукав, двері прочинила літня повнотіла туркиня, яка прибирала в сауні.

– Пробачте мені, – вибачився Дронго, – моя дружина забула вчора тут свій рушник.

– Я вже все віддала до білизняної. Вони, мабуть, відправили все до прання, – зітхнула жінка, – але ви не хвилюйтеся. Все буде гаразд. Нам його обов'язково повернуть. Просто вчора корзина, в котрій ми зберігаємо чисту білизну і запасні рушники, виявилася мокрою, і мені довелося все відправити до прання.

– Ви ввечері теж працювали?

– Так, звісно. Я була тут до дванадцятоі години ночі. Ми працюємо з моєю змінницею по два дні.

– Ви зазвичай сидите там, поряд зі стойкою?

– Якщо мене не покличуть, – звісно, там. Але іноді треба буває подати свіжий рушник чи халат. Звичайно, я ходжу тільки в жіноче відділення. Чоловіче обслуговує чоловік, – суворо пояснила вона.

– А вчора ви не бачили нікого, хто б пройшов мимо вас? Може, хтось вийшов із басейна і піднявся із сауни?

– Ні, – твердо запевнила прибиральниця, – сторонніх не було. Скільки людей зайшли, стільки і вийшли. Нікого сторонніх не було. Ми ж їх рахуємо, тому чужий тут пройти не може.

– Спасибі вам, – подякував їй Дронго, протягуючи купюру в сто тисяч турецьких лір.

– Ні, – заперечила вона, – не треба. Що я такого зробила? Просто розповіла вам усе, як було. Якщо я візьму гроші, то буду потім непокоїтися. Раптом сказала що-небудь не так?

– Дякую, – ще раз усміхнувся Дронго, виходячи з сауни.

Зазирнувши в закритий басейн, він знайшов там вже людей, які купалися. В основному це були діти, чий маленький басейн зі спеціальною вишкою і закрученим спіралевидним скатом в воду представляв для них основний інтерес. Пройшовши далі, він вийшов до відкритого басейну. Тут майже нікого не було. Дронго пройшов далі і зупинився біля входу, де знаходилася водяна доріжка, через котру не можна було пройти, не замочивши ніг. Подумавши трохи, він пройшов далі і переліз через огорожу, щоб не знімати черевиків і шкарпеток. Тут було невисоко, і зробити це було нескладно.

Підійшовши до бару, він привітався з обома барменами і запитав, хто з них працював учора.

– Я, – відповів один з них, чоловік високого зросту, чорновусий, з пишною, трохи посивілою чуприною і червонуватим обличчям. Він представляв собою колоритний тип турка, котрий важко було забути.

Дронго підійшов ближче, дістаючи двадцятидоларову купюру.

– Вчора пізно ввечері тут за одним із столиків сиділи двоє російських туристів.

Чорновусий дивився на портрет Джексона на двадцятидоларовій купюрі.

– Ти їх бачив? – знову запитав Дронго.

– Тут буває багато людей, ефенді, – бармен ухилився від відповіді.

– По-моєму, цей папірець може вилікувати твою пам'ять, – Дронго поклав купюру перед барменом. Папірець вмить зник.

– Були, – враз згадав бармен, – були двоє. Приблизно о дев'ятій, десятій годині. Пишна білявка і високий чоловік. Вони були в купальних костюмах, а свій одяг поклали поряд. Але чоловік майже одразу пішов, а потім пішла і білявка.