— Ви своїми малими човнами пристанете просто до берега?
— Спробуємо увійти в бухту, поки англійці стрілятимуть по фортах. Коли зруйнують форти, це буде просто. Ми заберемо з собою всі кулемети й кувейтські гвинтівки. Людей у нас буде досить. Пристанемо малими човнами просто до берега. Літтосців і ловців губок виведемо на берег. Частину їх ви візьмете на великі човни. Але великим човнам підходити близько до берега небезпечно, каже Сарандакі, бо проходи між рифами завузькі.
Однак Нісові ще не все було ясно.
— А як же ви пробиратиметесь до берега, якщо Сарандакі буде у великому човні?
— Майже всі рифи біля берега стирчать з води або близько до поверхні, і їх добре видно. Тож їх легко обминути.
— І це весь твій план?
— Оце весь.
— А форти стоять високо? Дуже високо?
— Вони в трьох місцях над бухтою, в яку ми маємо увійти. Над кручами. Весь берег бухти — це стрімкі скелі, крім тієї ущелини, що веде до табору. Ці форти побудовано, коли Метаксас побачив, яка проти нього готується сила. У таборі тоді сиділо багато антимета-ксистів. Коли почалася війна з залізноголовими, мета-ксисти, очевидно, всіх вивезли, крім літтосців та ловців губок. То, може, там через це менше солдатів.
— Отже, коли малі форти буде розбито, англійцям нічого не залишатиметься, як чекати склавши руки?
— Так. Усе дуже просто.
— Просто чи ні — це залежатиме від мінометів,— похмуро сказав Ніс.
— Атож,— сказав Хаджі Міха лі й широко всміхнувся.— Скажи англійцям, що вся наша надія — на них.
Поки Ніс і Хаджі Міхалі розмовляли, Стоун, Берк і п'ятеро англійців пригвинчували плити до великих мінометів. А також обдивлялися довгі ящики з мінами, дбайливо перекладеними повстю.
— А тепер слухайте сюди,— сказав їм Ніс.
Вони оточили його. Перед цим він ще раз старанно продумав усе, навіть більш детально й послідовно, ніж Хаджі Міхалі, і почав розповідати, добираючи старанніше, ніж звичайно, англійські слова. Але по-англійськи воно не виходило так ясно, як по-грецьки. Він і сам це відчував.
Для нього, Ніса, це не було чимсь незвичайним. Ще з батьком він приставав маленьким човном до міських портів. Вони привозили партію контрабандної кувейтської зброї, щоб передати її кому слід. Тоді він думав тільки про те, як її передати й завершити справу. Він уже тоді був достатньо дорбЯшй і розумів небезпеку. Але він ніколи не думав, що може попастися. І план Хаджі Міхалі був для нього такою ж справою. Це наче й далі передавалася кувейтська зброя. По трирічній перерві, після трьох років у Ларісському форті. Але Ларісса не навчила його ні страху, ні почуття небезпеки, як не навчило й саме перевезення кувейтської зброї. Вона навчила його ще більшої рішучості в діях, яснішого розуміння справи й куди лютішої ненависті до тих, проти кого він діяв.
І Ніс розповів їм весь план по-англійськи якомога ясніше, щоб вони все зрозуміли.
Коли він скінчив, вони якийсь час мовчали.
— Звучить чудово,— іронічно сказав Берк.
— Звучить, як план десантної операції на маневрах,— сказав лейтенант.-г— То це що — єдиний шлях до табору?
— Так,— сказав Ніс.— Колись там тримали багато антиметаксистів. І тому поставили на підходах форти.
— А коли ми обійдемо великий риф, то ще далеко буде до тих дотів? — спитав Стоун.
— Фортів? — перепитав Ніс.
— Еге ж, фортів,— відповів Стоун.
Ніс спитав у Хаджі Міхалі.
— Метрів триста,— відповів Ніс по-англійськи.
— Це тисяча ярдів,— сказав хтось.
— Усе це чудово,— сказав Енгес Берк.— Але ми не знаємо, чи такий човен витримає постріл з міномета.
— А ми це зараз спробуємо,— сказав Стоун.— Коли він хоче вирушати?
—— Негайно. Він дуже поспішає: боїться, щоб не прийшли залізноголові.
— Спитай його, якої висоти скелі,— сказав Макферсон.
— Він каже,— метрів двадцять п'ять, але стіни зовсім прямовисні.
>— То це й п'ятдесятиміліметровий дістане,— сказав Макферсон.
— Якщо ми виїдемо зараз,— примирливо сказав майор,— то коли ми будемо на місці?
Довкола запанувала ніякова тиша.
— Якщо буде попутний вітер, то ми побачимо Гавдос завтра вранці,— неквапно відповів Ніс.
— Гаразд,— е*Казав Стоун, гучно переводячи дух.— Усе залежить від того, чи можна стріляти з міномета в човні. Отже, це треба випробувати зараз.
Стоун підняв однією рукою великого міномета й оглянувся на інших.
— Вони все добре зрозуміли? — спитав у Ніса Ха-джі Міхалі.
— Достатньо добре,— сказав Ніс.— Вони готові.
— Ну, то ходімо швидше,— збуджено сказав Ха-джі Міхалі. Він стис руку Стоунові, під якою той легко тримав міномет.— 3 оцим велетнем та ще з Сарандакі нам не страшні ніякі перешкоди. Усе вийде дуже просто,— сказав він.
Прихопивши ящики з мінами, Ніс та інші спустилися до закритої бухти. На піску стояли десять човнів. Біля них поралися чоловіки й жінки, вони вантажили мішки, очевидно з харчем, та бурдюки з водою, схожі на той, якого їм колись дав Спада.
Декотрі чоловіки клали в човни маузерівські гвинтівки.
Стоун підніс міномета до найбільшого човна. На ньому була щогла з двома реями для прямокутних вітрил.
— Сюди? — спитав Стоун.
— Атож.
Ніс швидко оглянув високий такелаж і підібрані на реях вітрила. Вони підтягувалися й опускалися, як штори, гіків не було. Клівер згорнутий. Оснащення незручне, й Нісові воно не сподобалося. Спадин човен або Талоеів каїк із його високим прямим гафелем оснащені куди краще. Але для судна з широким корпусом, як оцей човен ловців губок, таке вітрило підходило більше, хоча й не давало великої швидкості.
Стоун вніс зібраного міномета в човен і обережно опустив на пласке дно, прихиливши до кіля. Потім узяв дві міни й маленький ящик із зарядами.
" Щонайменше по чотири,— сказав він про заряди.
— Спробуємо з двома,— сказав Енгес Берн.
— Для такої відстані треба чотири.
Що більше зарядів, то далі летить міна.
— Закине човна бозна-куди,— сказав Берк.
— Ну гаразд. Спробуємо з двома. Поїхали.
Літтосці й ловці губок юрмилися довкола, намагаючись із чемності не виявляти цікавості. Хаджі Міхалі звелів їм зіштовхнути човен у море. Макферсон і лейтенант теж сіли. Стоун і Берк притримали міномета, коли човен загойдався на воді.
-=■" Тут будете випробовувати? — спитав їх Ніс. Він тримав у руках румпель. Вони відійшли всього на кілька ярдів від берега.