— Що уві сні бачив, Михасю? — запитав татусь. Михась довго не міг опам'ятатися. Дивиться: та ж сама татусева кімната, та ж сама перед ним табакерка; поруч нього сидять татусь із матусею і сміються.
— Де ж хлопчик-дзвіночок? Де дядько-молоточок? Де царівна Пружинка? — запитував Михась. — То це був сон?
— Так, Михасю, тебе музика приспала, і ти тут добре-таки подрімав. Розкажи ж нам принаймні, що тобі приснилося!
— Та бачите, татусю, — сказав Михась, протираючи очі, — мені все хотілося знати, чому музика в табакерці грає; от я взявся її уважно розглядати і розбирати, що в ній рухається і чому рухається; думав, думав і вже почав розуміти, як раптом дивлюсь, дверцята в табакерці розчинилися... — І тут Михась докладно розповів увесь свій сон.
— Ну, тепер бачу,—сказав татусь, — що ти й спрвавді майже зрозумів, чому музика в табакерці грає, але ти це ще краще зрозумієш, коли будеш вивчати механіку!