КНИГА ДЕВ'ЯТА
2. Нептуні в герой — Тесей.
13. Алкід — Геракл.
14. Сватом — Юпітером...— Геракл, за переказом, був сином Юпітера.
68--74. Тут і далі (182-198) йдеться про подвиги Геракла, які він здійснив за наказами тірінфського владаря Еврістея, перебуваючи у нього на службі з волі Юнони. 101. Несе — кентавр, син Іксіона.
104. Евен — річка в-Етолії поблизу міста Кал і до на. 112. Герой (іонійський — Геракл, що народився в беотійських (аонійських) Фівах.
136. Кенеєць — один із епітетів Юпітера; від гори на острові Евбеї, де був храм Юпітера.
137. Ехалія-місто на Евбеї. Здобувши це місто, Геракл захопив у полон Іолу, дочку володаря Ехалії Евріта.
141. Амфітріонід — Геракл: Амфітріон, чоловік Алкмени, був його названим батьком. 155. Ліхас — слуга Геракла.
182. Бусірід — міфічний володар Єгипту, що приносив у жертву кожного, хто завітав у його край.
184. Пастух іберійський — Геріон, що випасав череду корів в Іберії (Іспанії).
185. Пес триголовий — Кербер.
186. Роги... бика... пригнув...— Мова йде про крітського бика, якого приборкав Геракл.
187. В Еліді...— Йдеться про очищення від гною стаєнь Авгія, владаря Еліди. На водах Стімфальських — тобто.на озері біля міста Стімфала в Аркадії, де Геракл винищив потворних птахів.
188. В Партенійських гаях...— тобто в лісах Аркадії, де Геракл зловив золоторогу лань Діани.
189. Золотом із Термодонта... оздоблений пояс...— Пояс володарки амазонок Іпполіти, оздоблений золотом із ріки Термодонта в Малій Азії.
190. Яблука... зірвав...— йдеться про золоті яблука Гесперід із садів титана Атланта. 194. Коней фракійських...— Мова йде про незвичайної сили коней фракійського владаря Діомеда, що давав їм у поживу всіх чужоземців.
[292]
197. Немейська громада — тут — породжений Тіфоном і Ехідною велетенський лев, що спустошував околиці міста Немеї в Арголіді.
198. Небо на шиї тримав.— Геракл тримав небо замість Атланта, коли той ходив за яблуками Гесперід.
233. Син Пеанта (Пеантід)-Філоктет, що за допомогою Гераклового лука здобув Трою.
294. Богів, що стоять при пологах.-— йдеться про три божества, що називались Нік-сами.
321. Невпізнанною стала...— Галантіда перетворилась у ласицю.
331. Ехалійські —тобто з міста Ехаліі на острові Евбеї, де владарював Евріт, батько Еоли.
332. Того, кому Делос покірний...— йдеться про Аполлона. 347. Пріап — бог родючості, опікун садів та городів.
400. Геба — богиня вічної молодості; стала дружиною Геракла, після того як Юпітер узяв його на небо.
403-417. Мова йде про майбутній похід "Семи проти Фів". Незгоди у Фівах — суперечки між синами Едіпа Етеоклом і Полініком. Копаней — аргівянин, один із семи вождів, що виступали проти Фів; загинув від блискавки Юпітера. Два брати — Етеокл і Полінік. Віщун — Амфіарай, що передбачив свою смерть, його син Алкмеон помститься Еріфілі, своїй матері, за те, що вона намовила мужа йти в похід на Фіви. Одружившись на Калліроі, дочці річкового бога Ахелоя, Алкмеон подарував їй злочинне золото, тобто намисто, яке Еріфіла отримала в нагороду за те, що намовила мужа йти в похід. Алкмеона вбивають сини його тестя Фегея.
422. Паллантіада — Аврора. Випросивши для свого чоловіка Тіфона безсмертя, забула випросити й молодість.
423. Ясіон — син Юпітера і плеяди Електри, улюбленець богині Церери. 435-437. Еак, Радамант, Мінос — сини Юпітера.
498. Опія— римська богиня достатку, сестра і дружина Сатурна.
507. Еола нащадки — сини повелителя вітрів Еола, що одружилися з рідними сестрами (порівн. "Одіссея", X, 7).
574. Нащадок Меандра— Кавн, чия мати Кіанея, була дочкою річкового бога Меандра. '
634. Закладає оселю.— Йдеться про заснування міста Мілета.
641. Нащадок Семели — Вакх.
644-647. Бубаські — з міста Бубаса в Карії. Перераховуються й інші племена й міста Малої Азії.
669. Фестійська земля-територія міста Феста на о. Кріті.
687-694. Інаха донька — Іо (див. прим, до рядка 747 І книги). Перераховуються й інші, популярні на той час у Римі, єгипетські божества.
691-692. Гой, хто... втишує голоси...— Гор (Гарпократ), син Ісіди й Осіріса, бог мовчання.
736. Сонуя дочка — Пасіфая (див. прим, до 131 рядка VIII книги).
773. Мареотійських — єгипетських (від озера Мареотіди в Нижньому Єгипті). Перераховуються міста того краю.
КНИГА ДЕСЯТА
3. Орфей — легендарний фракійський музика, син Феба і Калліопи.
13. Через браму Тенарську...— тобто через ущелину біля мису Тенара, на півдні Пелопоннесу, що вважалась одним із входів у підземне царство.
15-16. До того, хто владу... посів.— йдеться про Плутона.
21. Внук Медузи — Кербер.
28-29. Про давню крадіж...— Йдеться про викрадення Просерпіни Плутоном (книга V, рядок 359 і далі).
41-44. Перераховуються покарані в підземеллі злочинці: Тантал, що терпів голод і спрагу серед води й плодів; прикутий до вогненного кола Іксіон; дочки Даная (див. прим, до книги IV, рядок 462); велетень Тітій, чию печінку клювали птахи; Сісіф, що викочував під гору камінь.
[293]
52. Паділ Авернський — "країна померлих" (див. прим, до 541 рядка V книги).
65-71. Наводиться невідомий з інших джерел міф про перевтілення. їда— гора біля Трої.
72. Перевізник — Харон, що перевозив човном душі померлих.
90-91. Додонське (або хаонійське) дерево — дуб (див. прим, до 623 рядка VII книги).
92. Лаври безшлюбні...— натяк на перевтілення Дафни, що уникала любові Аполлона (книга І, рядок 452 і далі).
104. Кібела— велика мати богів, фрігійська богиня родючості.
109. На картейських лугах — в околицях міста Картеї на острові Кеї (див. прим, до 368 рядка VII книги).
114. Однолітка-булла— амулет, який носили на шиї вільнонароджені римські діти від дня народження аж до зрілого віку.
127. Прибережний Рак — сузір я, в знак якого сонце вступає з початком літа.
142. Супутник... скорботи.— Кипарис був атрибутом похоронних обрядів.
151. Флегрейські поля — тобто півострів Флегра (Паллена) на Халкідіці. де, за переказом, відбулась боротьба між богами і гігантами.
160. Іліад — Ганімед, уродженець Іліона (Трої).
162. Аміклід — Гіакінт; також Тенарід (182), Ебалід, тобто син Ебала (1%).
208. Воін-герой — Еант (див. прим, до 397 рядка XIII книги).
220. Аматунт — місто на побережжі Кіпру, відоме виробництвом міді, один із осередків культу Венери.
221. Пропетіди — дівчата з міста Аматунта, яких Венера перетворила у камінь. 223. Керасти — дослівно: "рогаті", від грецького слова "кегаз" — ріг.
262-263. Геліад... сльози...— Див. прим, до 340 рядка II книги.
267. Сідонськоі барви...— тобто пурпурної (див. прим, до 62 рядка VI книги).
291. Пафський — кіпрський; див. далі, вірш 297.
309. Панхайя— міфічний острів в Індійському океані.
314. З трьох божевільних...— Йдеться про Фурій.
435. Кенхреіда — дружина Кініра, мати Мірри.
450. /кар — тут — перший виноградар в Аттіці. За переказом, його вбили селяни, вважаючи, що він їх отруїв вином. Вакх, бог вина, перевтілив І кара та його дочку Ерігону в сузір'я.
480. Сабейська земля — місцевість у південній Аравії.
525. Хлопчик, цілуючи матір...— йдеться про Амура й Венеру.
532. Адоніс — вродливий юнак, якого покохала Афродіта (Венера); загинув від іклів дикого кабана, якого наслав ревнивий Арес (Марс).
575. Гіппомен — син Мегарея з Онхеста в Беотії (Аонії), правнук Нептуна.
588. Молодець аонійський — Гіппомен.
609. Схенеєва донька — Аталанта. Схеней — міфічний володар Беотії.
644. Тамаське поле — околиці міста Тамасени, що на о. Кіпрі.
696. Прикрашена вежами Мати — Кібела; ця богиня зображувалася з вежами у короні.
726. Що не рік...— Ідеться про Адонії — щорічне весняне свято на честь Адоніса.