КНИГА ЧОТИРНАДЦЯТА
4. Евбеєць — Главк.
5. Регій — місто на півдні Італії напроти Мессени.
27. Батько... її видав — бог сонця Геліос сповістив Вулкана про зраду Венери (див. книгу IV, рядок 170 і далі).
78. Жінка з Сідона — цариця Карфагену Дідона, що походила з фінікійського міста Сідона. Овідій скорочено викладає події, описані в IV книзі Вергілієвої "Еиеїди".
83. Ерікс — гора і місто на острові Сіцілії. Акест — друг Енея, виходець із Трої, що поселився в Сіцілії.
88. Стерничий — Палінур, який, заснувши, утонув біля берегів Луканії.
89-90. Інаріма, Прохіта, Пітекузи (грец. "мавпячі острови") — острови біля побережжя Кампанії.
91. Керкопи — міфічні жителі Пітекуз, яких, за переказом, Юпітер обернув у мавп.
101. Укріплення Партенопейські — Неаполь.
102. Еоліда могилу...— йдеться про могилу троянського героя Місена, супутника Енея (див. "Енеїда", VI, 162 і далі).
104. Сівілла — жінка-пророчиця. Найвідомішою була Кумська Сівілла, що дожила до казкового віку, склавши, за переказом, "Сівіллині книги".
111. Яоля Єлісейські, Елісій — міфічна країна, де перебували після смерті обранці богів.
[297]
114. Юнона Авернська-Персефона.
117. Орк — підземне царство.
155. До Евбейського міста...— тобто до міста Кум, заснованого вихідцями з Евбеї.
157. Годувальниці ймення...— Див. прим, до 443 рядка.
161. Ахеменід — грецький воїн, супутник Улісса (Одіссея).
180. Через оклик Улісса...— Подано епізод з "Одіссеї" (IX книга, рядок 475 і далі).
223. Туське море — Тірренське море.
233-234. В місто... що його... Лам... заснував.— Йдеться про Телепіл, місто лестри-гонів, міфічного племені велетнів-людоїдів (див. "Одіссея", X, 81 і далі).
247. Заводі Кірки.— Мова йде про казковий острів Еею (див. "Одіссея", X, 135 і далі).
325. Ігрищ елідських...— йдеться про Олімпійські ігри (див. прим, до 679 рядка II книги).
326. Лацій— область у Центральній Італії.
328. Альбула — стародавня назва Тібру; Нумікій і Анієн (нині Аніо) — річки в Лації; Альмон, Нар і Фарфар-притоки Тібру.
333. Дволикому Янусу...— Опікун держави, староіталійський бог усякого початку Янус зображувався дволиким.
334. Венілія — староіталійська богиня, дружина Януса, мати німфи Каненс {"співучої").
335. Пік — син бога Сатурна, прадід Латина. Ааврентський — від назви Лаврента, що в Лації.
382. Тітаніда, Тітанія — тут — Кірка, дочка Сонця (Тітана). 396. Лиш ім я не змінилося...— "Рісиз" по-латинськи значить "дятел". 416. Тартеський — іспанський; від старовинного міста Тартеса. 433. Камени — музи.
443. Каєта — годувальниця Енея, її ім'ям, за легендою, названо мис і місто в Лації, де вона була похована.
451. Турн — вождь рутулів у Лації; боровся з Енеєм за свою наречену — дочку Латина Лавінію.
452. Тірренія — Етрурія (нині Тоскана, Тооканія), край у Середній Італії, де селились етруски.
456. Евандр — міфічний владар Аркадії, області в центрі Пелопоннесу; згодом переселився до Італії.
457. Венул — посол Турна.
458. В місті його.— йдеться про місто Аргіріпу, яке, за переказом, заснував Діомед в Апулії (Італія), переселившись туди після Троянської війни з рідної Арголіди.
461. Етолійський герой — Діомед; його батько, Тідей, був сином етолійського владаря Ойнея.
468. Діву... у діви...— тобто Кассандру — в Афіни-Паллади. Нарікський герой — Еант.
472. Кафарей — мис острова Евбеї, де розбився, повертаючись із Трої, грецький флот. 478. Рану... пам ятаючи.— Діомед у розпалі бою поранив Венеру, що допомагала троянцям ("Іліада", V, 330 і далі).
512. Ойнід — Діомед, внук Ойнея.
513. Певкетійський затон — затока в Апулії, області в південній Італії (в місцевості ІІевкетія).
535. Мати богів — Кібела; її вшановували на їді, гірському пасмі поблизу Трої.
545. Астрея сини — вітри.
563— Нерітського днища...— Йдеться про судно Улісса; від Неріта — гори на Ітаці.
5°4-565. Судно... почало кам'яніти.— Корабель володаря феаків Алкіноя, що посприяв Одіссеєві (Уліссові), з волі Посейдона (Нептуна) став скелею ("Одіссея" XIII 153 і далі).
573. Ардея (від лат. "чапля") — столиця рутулів.
584. Юл, Іул — син Енея Асканій, родоначальник дому Юліїв.
608. Люди Квіріна — римляни (Квірін — епітет Ромула, міфічного родоначальника римлян).
Альба — найдавніше місто в Лації. Перераховуються його володарі. ""-624. Гамадріади — німфи, опікуни дерев. Одна з них — Помона (від латинського "ротит" — плід).
[298]
640. Той, що злодіїв лякає...— бог Пріап, охоронець садів.
641. Вертумн — римський бог пір року, що мав здатність обертатися у різні істоти. 669-671. Згадуються найвродливіші жінки: Єлена, дружина Менелая; Гіпподамія,
дружина Пірітоя і Пенелопа, дружина Улісса.
693. Ідалійка — Венера; від гірського пасма І далі й на Кіпрі.
694. Рамнунтськоі діви — тобто Немесіди; від Рамнунта, міста в Аттіці з храмом цієї богині.
711. Геди (дослівно: "козенята") — дві зірки в сузір ї Візниці, схід і захід яких сповіщав негоду.
712. В норіцькім вогні...— тобто в кузнях придунайської області Норіка, що славилась виготовленням якісної зброї.
759. Саламін — місто на о. Кіпрі, засноване Тевкром, сином Теламона.
774. Палілії — свято на честь Палес, староіталійської богині, опікунки пастухів та отар.
776. Тарпея — римлянка, яка, за переказом, відкрила сабінянам доступ до римської фортеці; одначе самі ж сабіняни закидали її щитами.
778. Курів сини.— Тут ідеться про Кури (Курії), місто сабінян в Італії.
781. Іліад — Ромул, син Ілії (Реї Сільвії) і Марса.
802. Змішав тоді меч нечестивий тестя завзятого кров,із гарячою крівцею зятя.— Йдеться про зіткнення сабінян і римлян; натяк на легендарне викрадення римськими юнаками сабінянок за часів Ромула.
828. Квірін — один з найдавніших італійських богів, згодом ідентифікований з Ромулом.
КНИГА П'ЯТНАДЦЯТА
[починаючи з 698 рядка, нумерація у паперовому виданні здвигнута на 1 пункт вперед, на відміну від електронного — OCRer]
3. Нума — другий після Ромула римський владар; вирізнявся мудрістю і справедливістю.
8. В місто ввійшов...— Ідеться про-Кротон, що на півдні Італії (див. далі, рядок 5/).
12. Юпітера син-Геркулес.
13. До лакінійського берега...— тобто до Лацінія, мису біля Кротона. 21. Києносець-Геркулес, озброєний важкою палицею.
23. Есар-річка поблизу Кротона.
50-53. Перераховуються місцевості на півдні Італії.
52. Япіг — син Дедала, оселився на півдні Італії і назвав край, де замешкав, Япігією.
60. Із Самосу муж — Піфагор.
147-148. Мило між зорі високі злинути...— Повторюється думка Лукреція ("Про природу речей", книга II, рядок 1 і далі) про насолоду відданого філософії споглядального життя.
161. Евфорбом я був...— За переказом, Піфагор вважав, що в нього переселилася душа загиблого від руки Менелая троянського героя Евфорба і в доказ цього пізнав його щит у храмі серед багатьох інших щитів. (Див. про це в Горація, "Оди", І, рядок 28).
229. Мі лон — славетний атлет часів Піфагора.
232. Тіндара дочка — Єлена, дружина Менелая.
273-286. Перераховуються річки Греції та Малої Азії.
285. Гіпаніс — Південний Буг.
287. Антісса — порт на о. Лесбосі; за легендою — колись окрема країна, що внаслідок землетрусу з'єдналася з Лесбосом.
309. Аммон — давньоєгипетський бог, котрого зображали у вигляді барана. Ьіля храму цього бога було джерело, якому приписувались подані тут казкові властивості (див. також "Природу речей" Лукреція, книга VI, рядок 848 і далі).
311-312. В Атаманійську річку...— Йдеться про Атаманію, область на півдні Ешру.
315. Кратіс і Сібаріс — річки в південній Італії.
319. Салмакіда — джерело в Карії (країна в Малій Азії) поблизу міста Галікарнаса.
327. Буйних Претід...— тобто дочок Прета, брата Акрісія (див. прим, до 559 рядка III книги). За зневагу до Вакха були покарані божевіллям; вилікував їх Меламп, син Амітаона, віщун і лікар.
329. Лінкестійський — македонський; лінкести — плем я в західній Македонії.
[299]
332. Феней — озеро в Аркад і ї біля однойменного міста.
356. Паллена— півострів і місто в Македонії; гіперборейський — розташований на далекій півночі.
387. Птиця Юнони — павич.
388. Юпітера птах — орел, який, за переказом, носив Юпітерову зброю — блискавки.
394. Амом — ароматична рослина, з якої виготовляли цінний бальзам.
411. Істота — тут — хамелеон.
447-448. Хто вийшов з роду Іула...— Мається на увазі Октавіан Август.
462. Обід Фієста — Фієст, міфічний володар Аргоса, ворогував із своїм братом Атреєм. Одного разу Атрей пригостив Фієста м'ясом його убитих дітей.
489. Діану Орестову...— Орест, сни Агамемнона і Клітемнестри, брат Іфігенії, вбив свою матір і її коханця Егісфа, відомстивши їм за смерть батька. Переслідуваний богинями помсти, подався до Тавріди. Іфігенія врятувала його тут від принесення в жертву Діані. (Див. трагедію Евріпіда "Іфігенія в Тавріді").
500. Дочка Пасіфаї — Федра (див. трагедію Евріпіда "Гіпполіт", а також трагедію Сенеки "Федра").
547. Егерія — одна з Камен (муз), дружина римського царя Нуми.
552. Син Амазонки — Гіпполіт, син Тесея і цариці амазонок Гіпполіти.
582. Укріплення Лаиію...— йдеться про Рим.
625. Залучив Короніда.— Мова йде про Ескулапа (Асклепія), сина Короніди й Апол-лона.
702-717. Перераховуються міста й місцевості Італії і Греції. Гіппотада оселю...— тобто Ліпарські (Еолійські) острови біля північного побережжя Сіцілії. Передгір я Мі-нерви — мис поблизу Неаполя (Партенопеї). Місто Геракла — Геркуланум. Земля, де... вихованець пагорб насипав — Каєта. Край Антіфата — Формії.
746. Цезар-Гай Юлій Цезар (100-44 рр. до н. є.), що після смерті начебто став зорею і був прийнятий у коло богів. Марс... тога...— тобто діяння воєнні та громадянські.
750. Нащадком своїм...— Мається на увазі усиновлений цезарем Октавіан Август, що став іменуватись Гаєм Юлієм Цезарем Октавіаном.
755. Юба — цар Нумідії (країни в північній Африці), переможений Юлієм Цезарем у 46 р. до н. є.
762. Мати Енея — Венера.
778. Понтифік — Цезар, якому було надано титул верховного жерця-понтифіка.
780. Сестри одвічні —богині долі, Парки.
823-828. Перераховано головні перемоги Октавіана Августа: в битві коло міста Му-тіни (43 р. до н. є.) — над Антонієм; у битві коло македонського (ематійського) міста Філіпп (42 р. до н. є.) — над військами Брута і Кассія; у морській битві коло берегів Сіцілії (36 р. до н. є.) — над Секстом Помпеєм; у морській битві коло Акцію (31 р. до н. є.) — над Антонієм і Клеопатрою (єгиптянкою). Каноп — місто в Єгипті. Фарсал — місто у Фессалії, де Юлій Цезар переміг Помпея в 48 р. до н. є.
838. Із старцем пілоським...— тобто з Нестором.
865. Веста — римська богиня домашнього вогнища, покровителька сім'ї і дому.