Майже Безпечна

Страница 3 из 57

Дуглас Адамс

Хоча все-таки осінь найгірша. Є лише кілька речей, які гірші за осінь у Нью-Йорку. Ті, хто проживають у товстому кишечнику щура, звісно не погодяться, але, зазвичай, ті хто живуть у товстих кишечниках щурів, взагалі, не дуже люблять погоджуватись, тому їх думку можна і не враховувати. Восени, коли в Нью-Йорку повітря пахне так, наче хтось безперестанку смажить кіз, найкраще, що ви можете зробити, якщо все-таки хочете дихати, це відкрити вікно, і просунути голову у будинок.

Тріція МакМіллан любила Нью-Йорк. Вона повторяла це про себе знов і знов. Верхній Вест-Сайд. О, так. Мідтаун. Гей, класні крамниці. Сохо. Іст-Віллідж. Одяг. Книги. Суші. Італійці. Делікатеси. Йоу.

Кіно. Ще раз йоу. Тріція щойно була на новому фільмі Вуді Алена, який був про ностальгію за нервовим життям у Нью-Йорку. Він випустив ще один чи два фільми, в яких показано цю ж тему, і Тріції було цікаво чи він замислювався про те, щоб перейти на іншу тему, хоча за чутками він був проти цього. Тому, мабуть, будуть нові фільми.

Тріція любила Нью-Йорк тому, що любов нього була чудовим вибором для кар'єри. Також це було чудовим вибором магазинів, чудовим вибором кухні, не дуже чудовим вибором таксі чи доброякісного тротуару, але, безумовно, вибором для кар'єри, який потрапив у статистику найкращих. Тріція була телеведучою, а Нью-Йорк містом, яке найчастіше показували по телевізору. Її вміння були виготовленні ексклюзивно в Британії і пройшли етапи регіональних, ранкових та вечірніх новин. Тріцію можна було б назвати, якби це дозволяла мова, швидкорозвиваючоюся ведучою, але... гей, це ж телебачення, яка різниця. Вона була швидкорозвиваючоюся ведучою. В неї було все, що для цього необхідно: гарне волосся, глибоке розуміння стратегії блиску для губ, інтелект, щоб осягнути світ, і маленька таємна внутрішня порожнеча, що означало, що їй все одно. У всіх були моменти, коли їм були доступні великі можливості в житті. Якщо вам довелося пропусти такий момент, то надалі все у вас в житті буде складатися лякаюче легко.

Тріція пропустила можливість лише оди раз. Цими днями це навіть не змусило її тремтіти так, як вона тоді думала. Напевно це через ту маленьку порожнечу всередині.

Ен-Бі-Сі потрібен був новий телеведучий. Мо Мінетті збирався покинути ранкове шоу "Ранкове США", щоб доглядати за дитиною. Їй запропонували божевільну купу грошей за виступ на шоу, проте вона відмовилась, посилаючись на недоторканність приватного життя та власні переконання. Команди адвокатів Ен-Бі-Сі прочесали її контракти в пошуках законних підстав, але врешті-решт, неохоче, були змушені її відпустити. Це було особливо неприємно, тому що зазвичай "неохоче відпускати когось" означало, що обставини змінились не в кращу сторону, для них.

На каналі всі вважали, що мабуть, лише мабуть, британський акцент добре їм підійде. Волосся, тон шкіри та зубний міст повинні були відповідати американським мережевим стандартам. Проте в тій же мережі багато британських акцентів, які дякували батькам за Оскар, багато британських акцентів співали на Бродвеї і, зазвичай, велика аудиторія вмикала по телевізору британський акцент у серіалі Театр Шедеврів. З британським акцентом розповідали жарти Девід Леттерман та Джей Лено. Ніхто їх звичайно не розумів, але публіка реагувала на акценти, тому, мабуть, це була лише справа часу, мабуть. Британський акцент на "Ранкове США". Ну, чорт забирай.

Ось чому там була Тріція. Ось чому, любов до Нью-Йорка була чудовим вибором для кар'єри.

Звісно, це не було усвідомленою причиною. Її ТВ компанія з Великобританії навряд чи оплатила б авіапереліт і проживання в готелі, щоб вона змогла знайти роботу на Манхеттені. Оскільки вона шукала щось таке із зарплатою в десять раз вищою за її поточну, то компанія мабуть вирішила б, що Тріція могла б і сама розщедритись на всі свої витрати. Але вона знайде історію, знайде зачіпку і нікому не розповість про все, що задумала і вони оплатять їй поїздку. Звичайно, їй потрібен квиток бізнес класу. Її обличчя було відоме і вона наусміхалась собі на краще місце. Правильні дії забезпечили її хорошим номером в Брентвуді. І ось вона тут, розмірковує, що робити далі.

Розмовляти з кимось на вулиці це одне, а налагоджувати контакти — зовсім інше. В неї було кілька імен, кілька номерів, але її видзвонювання пройшли марно і все повернулось на круги своя. На залишені повідомлення їй також не відповідали. Свою справжню роботу вона зробила ще вранці, а уявна робота, по яку вона насправді приїхала, лише спокусливо мерехтіла на недосяжному горизонті.

От лайно.

Вона піймала таксі біля кінотеатру і вирушила до Брентвуду. Авто не могло зупинитись біля тротуару, тому що великий і довгий лімузин займав все доступне місце, і їй довелось протискуватись між авто. Вона пройшла через смердюче, заповнене запахом смажених кіз повітря, і увійшла до прохолодного вестибюлю. Тонка бавовна її блузки прилипла до тіла і була схожа на бруд на шкірі. Волосся виглядало так, наче вона його купила на ярмарку на паличці. Підійшовши до стійки реєстрації, вона запитала чи не приходило їй якихось повідомлень, похмуро очікуючи, що не приходило. Але одне там все-таки було.

О...

Чудово.

Спрацювало. Вона пішла в кіно навмисне очікуючи, що в цей час їй хтось та подзвонить. Все одно сидіти в готелі і очікувати вже не було сили.

Цікаво. Чи слід відкрити його прямо тут? Під одягом все чесалось і в неї виникло несамовите бажання скинути з себе все і просто лягти в ліжко. Вона б увімкнула кондиціонер на найнижчу температуру і найвищу швидкість вентиляції. Чого їй найбільше хотілось в цей момент, то це відчуття гусячої шкіри. Далі теплий душ, потім холодний, закутатись в рушник і знову в ліжко сушитись під кондиціонером. Потім прочитати лист. І було б добре, якби знову з'явилась гусяча шкіра. І ще щось...

Ні. Чого вона хотіла більше всього, то це отримати роботу на американському телебаченні, із зарплатнею в десять раз вищою ніж у неї зараз. Більше всього на світі. На світі. Все інше більше не було насущною проблемою.

Вона сіла в крісло під пальмою ховея форестера, що знаходилась у вестибюлі, і відкрила конверт з маленьким целофановим віконцем.