Людолови (Звіролови)

Страница 161 из 163

Тулуб Зинаида

n_117

118

118 Кавал — сопілка.

n_118

119

119 Беглер-бей — намісник султана, трибунчужний баша, перед яким під час урочистих процесій носили ознаку його гідності три бунчуки. Бунчук — це довгий ціпок з металевою кулею зверху, на який нав'язано конячий хвіст. Бунчук був теж прапором військового загону і від турків перейшов до козацького війська.

n_119

120

120 Фередже — татарський жіночий серпанок з прорізаною щілинкою для очей.

n_120

121

121 Наргіле — апарат для куріння, де дим тютюну переходив крізь глек з водою, очищаючись від домішок.

n_121

122

122 Меддахи — були і казкарі, і байкарі, і співці епічних і ліричних пісень. Кобзарі і меддахи часто обмінювались своїм досвідом.

n_122

123

123. Сераль — жіноча частина султанського палацу, де, крім cyлтанських жінок, жили численні євнухи, німі блазні, урядовці і хлопчики, які згодом переходили до війська. Сераль був центром двірських інтриг і всіх подій державного життя.

n_123

124

124 Одаліска, або одалика, — жінка, призначена для султана, найчастіше з рабинь.

n_124

125

125 Гасене — єгипетська золота монета, часто уживана в Туреччині.

n_125

126

126 Груш — срібна монета, що дорівнює 40 пара і 80 акче.

n_126

127

127 Муедзін — духовна особа (щось на зразок диякона), що закликає з мінарета правовірних молитися..

n_127

128

128 Азан — заклик до молитви, який муедзин не промовляє, а співає з мінарета.

n_128

129

129 Шейх — мудрий старий учитель або поводир племені, пізніше — духовна особа.

n_129

130

130 Хаджі — людина, що відбула прощу до Мекки. Така проща обов'язкова для кожного правовірного..

n_130

131

131 Кизляр-ага — старшина над дівчатами, тобто той, хто командує жінками в сералі.

n_131

132

132 Стефан Баторій — королював з року 1576 до 1586.

n_132

133

133 Цитую грамоту, надану козакові Омеляну Івановичу року 1570.

n_133

134

134 Коморник Станіслав Гурський постать історична.

n_134

135

135 Виж — урядовець від суду, який правив за свідка від держави, оглядаючи місце, де відбувався злочин, речі, межі спірних земель тощо.

n_135

136

136 Люстрації — списки, за якими фінансові урядовці того часу обкладали податками населення.

n_136

137

137 Ланове — земельний податок.

n_137

138

138 Формула підкоморського вироку.

n_138

139

139 Литовський статут — кодекс законів, на підставі якого польські суди розглядали всі справи.

n_139

140

140 Мушарабії — грати з каменю або з дерева в вікнах гарему.

n_140

141

141 Папучі — гостроносі жіночі татарські туфлі без підборів.

n_141

142

142 Газель — вірш на 24 рядки, де рима йшла одна через увесь вірш.

n_142

143

143 Рабайят — вірш на 4 рядки, форма перська.

n_143

144

144 Газі-Герай — хан, ханував у Криму в ХVІ сторіччі, залишив книгу віршів під назвою "Соловей і троянда". Один із найкращих поетів Криму.

n_144

145

145 Омар Хайям — відомий перський поет ХІ сторіччя, 1040-1123 років, теж астроном, що запровадив новий календар, де замість року місячного почав рахувати рік сонячний; був директором астрономічної обсерваторії в Мерві. Хаканія — відомий поет ХІІ сторіччя.

n_145

146

146 Вакуф — духовне володіння, маєток, подарований мечеті або комусь із мусульманського духовенства, або призначений на справи добродійні.

n_146

147

147 Фарсах — миля, міра довжини, яка дорівнює 4 кілометрам.

n_147

148

148 Джамія (шейх) — відомий перський поет, що помер 1496 року нашої ери, залишивши чимало віршів та наукових творщ. Розквіт слави його припадає на ХVІ сторіччя.

n_148

149

149 Фатиха — перша сторінка корану, символ мусульманської віри.

n_149

150

150 Каді — суддя з мусульманського духовенства.

n_150

151

151 Агарлик — сума грошей, яку кожен наречений мусить сплатити батькам майбутньої дружини під час сватання, як сплату, за втрачену робочу силу — рештки шлюбу-купівлі.

n_151

152

152 Маграма — шарф на голову одруженої жінки.

n_152

153

153 Гнедіге фрау (нім.) — шановна пані.

n_153

154

154 Гер (нім.) — пан.

n_154

155

155 Медічі — аристократична фамілія, представники якої були герцогами Флоренції. З цієї фамілії були й римські папи.

n_155

156

156 Танагьоз — теляче око, сорт винограду. Грона його по три-чотири кілограми.

n_156

157

157 Чох якші юзюм — дуже смачний виноград.

n_157

158

158 В кожній справі, що розглядалася на суді, можна було тричі викликати позовом людину, обвинувачену в чомусь. Але в разі, коли вона ухилялася від cyдy, не маючи на це законної причини, в третій раз справу розглядали заочно, а треті рочки звалися остаточними, тобто "завітними".

n_158

159

159 Баніція — вирок, яким засуджений оголошується позбавленим честі і поза законом, але тому, що кожен вирок виконував той, хто виграв справу, а не держава в порядку громадської охорони права, такі вироки залишалися мертвою літерою, коли обвинувачений був людиною багатою і владною, а покривджений — бідною.

n_159

160

160 Драбанти — солдати польської залоги.

n_160

161

161 Подаю справжній текст, записаний до київських земських книг, трохи скоротивши і обробивши його.

n_161

162

162 Джаним — серденько, пестливий зворот до друга, до коханої близької людини — чоловіка і жінки — однаково.

n_162

163

163 Тати — зневажлива назва, якою південнобережні татари звали тaтap-степовиків, ногайців-людоловів.

n_163

164

164 Реван — прийом до цеху. Прийняти реван — вступити до цеху.

n_164

165

165 Джемаат — сільська громада, рештки родового побуту та кочової доби. За описуваних часів власність на ріллю в татар уже індивідуалізувалася, але залишилося спільне пасовище та ліс, що належав цілому джемаатові.

n_165

166

166 Сагіб-Герай — хан, жив з 1533 до 1551 року, за сімдесят років до описуваних подій.

n_166

167

167 Підвести ханові коня було великою честю. Це робилося в свята і дозволялося тому, хто мав одержати якусь нагороду за щось. Тоді така особа приводила ханові чистокровного коня і власноручно подавала йому стремено, а за це одержувала ярлик на землю.

n_167

168

168 Ярлик — ханська грамота. Ярлики видавалися з синьою печаткою і червоною тамгою (гербом); кожен ярлик мав силу тільки на ханування того хана, що його видав. Наступні хани мусили підтверджувати його.

n_168

169

169 Поросли бородами — означало: стали старими, бо молоді татари голили бороди і тільки після п'ятдесяти років мали право носити бороду. Тільки хан, беї та духовенство носили бороду з молодшого віку.