З того часу до смерти Багряного минуло понад ЗО років і, не зважаючи на те, що він 15 років хворів на туберкульозу, на діябет і на серце, він створив цілу низку нових творів, що закріпили за ним тверде місце серед найкращих наших письменників. Цьому успіхові сприяли не тільки його талант і незвичайна працьовитість, а й те, що всі його твори написані на теми боротьби нашого народу проти окупанта, на болючі теми нашої дійсности. Бачачи страшний голод, арешти, розстріли, заслання, нищення нашої культури та її діячів, часто кожен думав: невже ж не прийде час, коли все це буде відбите в нашій літературі, невже ж не прийде час, коли про страждання почує вільний світ? І , як бачимо, Іван Багряний став одним з наймайстерніших і найзавзятіших виразників
тих наших бажань, одним з тих, що очолив духову боротьбу нашої еміграції, нашого народу проти ворога України.
Ми не можемо також забути тих страшних часів для всіх нас, коли над нашими головами звисла чорна петля ре-патріяції, коли на наших людей, мов на диких звірів, почали полювали московські енкаведівські людолови. І в ту чорну
ніч, коли кожен не знав, у яку щілину заховатись від нечу-ваних страждань і загибелі, пролунав сміливий голос Івана Багряного на оборону політичного емігранта. Це була невеличка книжечка "Чому я не хочу повертатись до СССР?", яку він написав у 1945 р., в Авґсбурзі, в холодній таборовій
їдальні, за 24 години. Цей твір був написаний з великим темпераментом і з великою сміливістю.
Він писав у тій брошурі: "Я вернуся до своєї Вітчизни з мільйонами своїх братів і сестер, що перебувають тут, в Евро-пі, і там по сибірських концентраках тоді, коли тоталітарна кривава большевицька система буде знесена так, як і гітлерівська. Коли НКВД піде вслід за Ґестапо, коли червоний російський фашизм щезне так, як щез фашизм німецький...".
Перекладена на англійську, еспанську, італійську та інші мови, ця брошура зробила багато користи для всіх, хто не хотів повертатися до СРСР. Вона розкрила очі багатьом міністрам інших країн, діячам ООН — всім тим, хто вирішував нашу долю, що ми не зрадники й не коляборанти, а що причина небажання повертатися ховається в деспотичній системі, яку накинула Москва нам та іншим народам Радянського Союзу, що вона позбавила нас національного й культурного розвитку, відібравши найелементарніші умови державного розвитку.
Тож невтомна діяльність Івана Багряного в обороні свого народу, його майстерні літературні твори піднесли його на таку височінь, що ми сьогодні говоримо про нього, як про письменника, твори якого стали мистецьким і політичним скарбом всієї нашої спільноти. Все це дає нам підстави берегти цю спадщину, вивчати її й пропагувати.
Але спершу кілька слів про життьовий шлях письменника. Народився Іван Павлович Багряний 2 жовтня 1907 р. в Охтирці на Харківщині в родині муляра. Мати походила з селян із Куземина. Це село поблизу Груні, біля якого народився відомий гуморист Остап Вишня, в тому ж Охтирсько-му повіті. Вчився Багряний спершу в церковноприходській школі в Охтирці, а з 1916 по 1919 рік у так званій Вищій початковій школі. З 1920 р. він уже навчається слюсарської справи в Охтирській технічній школі, але, не закінчивши, переходить до Краснопільської художньокерамічної школи,
яку закінчив у 1922 р. У 1926 р. він вступає до Київського художнього інституту, але 1929 р. його звільнюють за націоналізм.
* * *
ще
ще в школі
ків, редаґував шкільний, писаний від руки журнал "Надія". Серйозніші твори він почав писати у 1925 році, друкуючи їх в журналах "Глобус", "Плужанин", "Гарт", "Кіно", "Чеювоний шлях", "Життя і революція1" та інших. Початки
Шевченка
як це він і сам зазначав. Твеба згадати, що в ті
іула ще досить сильна, по редакціях працювали часто українські патріоти, і Москва не мала ще того тиску й свавілля, що в пізніших роках.
На жаль, всі поезії та оповідання першого періоду збереглися. Перша книжка поезій виходить 1927 р. У в-ві "Маса" під назвою "До меж заказаних". Сама назва говорить за себе, що автор хоче досягти в цій збірці заборонених меж. Справді, автор відразу привернув до себе увагу читача і своєю сміливістю, і свіжістю тематики, і майстерністю, у вірші "Канів", просякнутому болем за злидні, що панува-
Іван Багряний
75
ли навколо, поет, дивлячись на постать великого Тараса, ні-
ж
Чого хмурний, похмурий? Що жалієш?..
Що хутори задрипані німіють
І няньчать злидні, як в минулих днях...
І поет в сатиричній формі висміює дійсність, кажучи, що "Ніяк гарба проґресу в рабськім поті не зрушить злиднів давнього раба".
Так зрозумів нашого поета і радянський критик Прав-дюк, який писав: "Для розуміння настроїв поетових досить узяти вірш "Канів" і, навівши цитати з вірша, критик пише: "Поет глузує з індустріяльної країни, бо це ж, мовляв, для нього "гарба проґресу". Сучасність, будівництво для Багряного тільки "новітній Вавилон", він намагається найти спочинок у минулому...".
Вірш "Перепілка" написаний у 1926 р. у відомому Ба-
турииі, який під час війни Мазепи з Москвою, з Петром І, був спалений дотла, де москалі винищили все населення. Цей вірш повний глибокого ліризму, забарвлений українською символікою, але не позбавлений також заклику до боротьби і віри в перемогу, що характерне для всієї творчос-ти Багряного.
До того ж періоду творчости належить і поема "Комета", яку автор вислав до журналу "Глобус" у Києві, але НКВД перехопило цей рукопис, і він фіґурував, як доказ проти Багряного на слідстві у 1932 р. В цій поемі автор гостро картав поетів, що вихваляли на всі лади владу, що продавали свій талант за гроші. Він писав:
Поети-євнухи у наш двадцятий вік! Звичайно, не усі і не на всій плянеті. Я лиш всього про земляків моїх — Лише про них — про євнухів-поетів. Родившись з крилами, не вчилися літать, Родившись гордими, навчились плазувати...
І от тепер:
вони в капелі состоять В капелі євнухів при каті!..
Великою сензацією, що радісно сколихнула Лхтературні кола, а разом і обурила та розгнівала партійнопідлабузпиць-к-у критику, була поява небувалої ще досі книжки. Це була ве Марія", що вийшла з друку 1929 р. коштом автора в Охтирці. Діставши дозвіл на друк, який дав йому тодішній голова "Просвіти" Борис Антоненко-Давидович, автор поставив друкарям добрий могорич і за одну ніч невеличка кни-