Твій небіж. 13/11— 1979
P.S. Вибачай, що не дуже розписався. Голова болить та й враження
здебільшого не писабельні, не цензурні. Вітай усіх. Шкода, що вони так
розпорядилися з (закреслено) премією.
Люба мамо!*
Зараз мене, напевно, везуть до Пермі до лікарні. Маршруту не оголошують, тому точно ще не знаю. Але! Ти надішли для харчування телеграфом 10 (десять) карбованців на адресу: Пермь, следственный изолятор УВД, Марченко Валерию В. Спробую звідти або, куди приїду, написати тобі. Щоб мене розшукати, слід телефонувати до Скального, Чусовського р-на, начальнику ИТУВС 389, подполковнику Хорькову, або на стару адресу.
Валерій.
15/11-1979
Добридень, мамо! Від переміни місць доданків — сума, виявляється, незмінна не завжди. Несподівано і негайно ж опинився у великому промисловому, культурному центрі Зх. Уралу. Мешкають тут люди не лихі, дореволюційна назва Ъдь (повніше охопити цей етнічний, психологічний та біологічний феномен спробую в одному з наступних листів). Я не спроможний описати Перм у візуальному аспекті, позаяк, прибувши увечері, бачив крізь шпарину швидкісного авта лише ліхтарні вогні. Тим більше після почутої новини "везуть лікувати" на мене зійшла блаженна полегкість, і я перебував майже в сомнамбулічному стані. Проте віра, що побачення з цим найсвоєріднішим містом Європи відбудеться, зігріває мене, не дає занепасти на дусі. Чому, власне, я й висловив сумнів стосовно відомого правила арифметики, треба ж уже із строком закруглятись. Важко він дається, та найприкріше, що не те обговорити щось, просто посміятись з тобою, вами всіма нема змоги. Той засланницький термін хоч би в цьому легший. Мда, так от і минає етап, пардон, слава мирська (sic transit gloria mundis).
Мені табірне начальство сказало, що вас повідомили по телеграфу (?) про мій переїзд на славетну 36-у зону. Чи так ? Зараз кваплюся писати тобі листа, бо 12 лютого кинув рекомеє тітці, а невдовзі по тому загуркотів потягом у даль. Маю надію цей якось швидше до тебе проштовхнути. Мені потрібно на ларьок гроші, то, будь ласка, телеграфом надішли 15 крб. Крім того сподіваюсь одержати дозвіл на позачерговий пакунок, за медичними показами. Його орієнтовний вміст: 2 бляшанки паштету, 2 — ікри або печінки тріски, 2 — згущені вершки, решта сало й топлене масло. Тільки не суши голови, якщо чогось не буде. Ага, сушеної
* Поштівка
смородини не треба, бо лишилося трохи. Враження складається: можуть дати. Прямо перед від'їздом принесли мені лист із відділу по помилуваннях Президії Верховної Ради УРСР, де сказано, що "длярозгляду питання про помилування гр. Марченка потрібне його особисте клопотання". Я гадаю, тут квапитись особливо не варто. Спершу все гарнесенько обміркуємо, місяців з чотири. Потятко, а як із моргухами? Чи це тепера — саіу problem *? Якщо твоя та й добрая ласка, надішли сюди. Вкладаю до конверта 3 квитанції на передплачені з Києва "Иностранную литературу", "Комуніст України", "Друг читача". Будь ласка, переадресуй їх на домашню адресу. Збирай усе до мого приїзду на заслання, відтак надішлеш. Я б їх сам переадресував на табір але, хтозна, чи повернуся на старе місце, крім того, вони цілорічні і треба буде на когось передоручати, це пов'язано з новими клопотами, отож краще зробити, як я прошу. Вибач, що зайве турбую, але, бачиш, то не моя провина. Чи надходить "Mozaika" ? Через оцю смиканину я геть згубив тяму. Чекав, що ти приїдеш на початку лютого і тому не привітав із Днем народження. А до Алоччиного листа забув покласти листівочку. Ти вже пробач, ріднесенька, що так забарився. Ну, дарма. Рік, все одно, ювілейний. А що згадував і віншував тебе 7 лютого, можеш бути певна.
Перше враження про пермських медичних світил більш-менш. Тут краще годують (навіть безсолева дієта), їм справжнє м'ясо і обіцяють, що щодня питиму молоко. До цього додай запевнення провести повне обстеження і те, що кажуть правду, вимірюючи тиск (в п'ятницю другого дня по приїзді був 180 на 120). На цьому поки що закінчую. Всій чесній родині палке вітання.
Валерій.
19/11-1979
Люба мамо!
Та моя провина, що завдаю тобі стільки горя, все таки є нашою спільною. Адже, якби я малим не слухав книжечок, котрі ти читала мені після дитсадка, або добре не вчився, щоб бути розумнішим (як ти від мене завжди вимагала), якби я мав на думці красти, беручи чуже, чи дбати лише про своє, забуваючи про всіх і все, тоді ти могла б сказати, що все закладуване тобою в дитину не прийнялося. Але сталося так, як ти того бажала, і не варто нарікати, що воно поціновано в спосіб абсурдний,
* Ціла проблема (польс.)
З12
протилежний єдино можливому. Хочу побажати тобі, рідна, стійкості у твоїх навчательських засадах. Я щиро вдячний тобі за все і зичу в день 50-річчя завжди такого недостатнього щастя, здоров'я та витримки (останнє задля мене особисто). Твій син.
7/11-1979 Урал
ТЕЛЕГРАМА 614600, г.Пермь, ГСП-142, ул.Клименко, ИЗ-57/І Главврачу
Убедительно прошу телеграфировать состояние здоровья Марченко Валерия разрешение на свидание продуктовую посылку.
252111, Киев, Щербакова 72/2 кв.130 Смужаница З оплатою ВІДПОВІДІ і повідомленням про вручення.
Киев 111 Щербакова 72/2 кв 130 Смужаница Нине Михайловне Состояние здоровья Марченко удовлетворительное. 1383 Волощенко. Пермь Почтамт 6903 15 28 1827
Киев 111 Щербакова 72/2 кв 130 Смужаница Нине Михайловне
Вторично уведомляем состояние здоровья Марченко удовлетворительное. В ближайшие дни будет этапирован. 1430 Волощенко. Пермь
Почтамт 1307 22 № 1455
Добридень, мамусю! Ну, от творю епістолярію із нового місця, із новими враженнями. Етап, "нехай його чорти знають" — взагалі, але завдяки вчасно переданій вітамінозно-дієтичній підтримці минув без надмірних енерго, психо та фізіологічних витрат. Хоча Шура Балаганов з відомого роману тут вжив би мрійливо-ностальгійне "набить бы рыло", та я, ти ж знаєш, керуюсь менш радикальними установками. Проте, якщо моя матінка
313
звернеться куди треба, аби це задоволення не повторилося, гадаю, не зашкодило б. Перебування в обласному лікувальному центрі дало свої добрі плоди, отож Перм — це було не так зле. Живеш, вимагаючи раз у раз до себе уваги, а ти кажеш "сиди тихо". Без руху сидячи, так просто законної підстави на медобслуговування не дочекаєшся. Я, до речі, домігся весняної, позачергової, продуктової посилки. При диспансеризації таких хворих, як я, це мона. Та ще, коли є загроза туберкульозного спалаху. На волі я б уже з десяток санаторіїв об'їздив, чоловіка необхідно рятувати попервах, а не коли до ручки дійде.