Летіть, хрущі

Страница 43 из 43

Крістіне Нестлінгер

Батько часто ходив у місто. А коли повертався, то говорив про порожні помешкання, двокімнатні й трикімнатні, про дозвіл, згоду і конфіскацію. Одного дня він привів із собою якусь огрядну жінку. У жінки були кінь і віз. Вона заїхала на подвір'я й допомогла матері вантажити на воза коробки, клунки, ковдри й матраци. Я пригадала, що ми прийшли сюди з однією торбою з речами.

Я сіла ззаду на воза, між ковдрами та каністрами з олією, і сперлася на синій мішок із локшиною. Локшина затріщала.

Мати сіла на передок коло огрядної жінки.

— Ну, від'їжджаємо,— сказала вона.— Ще раз добре оглянь усе! Я заплющила очі.