Квентін Дорвард

Страница 147 из 149

Вальтер Скотт

166

Гремпієнські гори — найвище гірське пасмо шотландського узгір'я, Гора Бен-Невіс — найвища в усій Британії.

167

Мажордом — придвірний титул, "завідувач господарства".

168

Францісканці —ченці, належні до ордену (чернецької корпорації) святого Франціска Ассізського. Цей орден був могутньою організацією католицької церкви в Західній Європі. Його завданням було всіляко підтримувати, спираючись на авторитет релігії, феодальний устрій.

169

Пріор — титул настоятеля певних монастирів, голова монастирської громади.

170

Тір і Вавілон — великі, славні своїми багатствами міста стародавнього світу. Tip був розташований на східному узбережжі Середземного моря, у Фінікії (територія сучасної республіки Ліван); Вавілон, — столиця давньої вавілонської держави, — на ріці Євфрат у Месопотамії. Про загибель обох цих міст згадується в біблії.

171

Навіть у спочивальні (лат.).

172

Ваал, або Баал (у стародавніх ханаанейпів, зокрема фінікіян, — пан, володар) — назва верховного божества. У християн — синонім диявола або сатани.

173

Камінь гріха й скеля спокуси (лат.).

174

Він підніс руки на помазаників божих (лат.).

175

Не роби зла другові твоєму, коли він має довір'я до тебе (лат.).

176

Латинізована форма імені Гійом Бородатий.

177

Якщо ви не дасте грошей, я спалю ваш монастир.

178

Нехай загине нечестивий — амінь, амінь, анафема! (Лат.).

179

Прелат (лат.) — вищий сановник у католицькій церкві; тут те саме, що і єпіскоп.

180

Грім і блискавка! (Нім.).

181

Пане (нім.).

182

Нехай тебе кат візьме! (Нім.).

183

Буря і град! (Нім.).

184

Тисяча чортів! (Нім.).

185

Начальника, хай йому чорт! (Нім.).

186

Боже (нім.).

187

Альдебаран — яскрава зоря в сузір'ї Тельця.

188

— От так чудасія! (Нім.).

189

Великі звіздарі (нім.).

190

Магунд і Тремагунд — перекручені в старофранцузькій мові назви якихось язичеських божеств (згідно з уявленням про них у середньовічній Європі).

191

Сенешаль — буквально начальник над слугами, у Франції — сановник з вищою судовою владою на службі в якогось феодала. Тут ужито в розумінні управитель.

192

Десять колін Ізраїлю (у біблії дванадцять колін) — тобто ізраїльські або давньоєврейські племена (які на початку першого тисячоліття до н. е. були об'єднані в союз племен).

193

Фарисей (з давньоєврейської мови) — представник релігійно-політичного угруповання (що виникло в II ст. н. е. серед євреїв). Фарисеї точно додержувалися зовнішньої сторони священного писання (біблії); переносно — той, хто удає з себе побожного, святенник, формаліст.

194

… vox quoque Moerim iam fugit ipsa; lupi Moerim videre priores, (… навіть голоса позбувся Мерід; вовки побачили Меріда першими).

П. Вергілій Марон, Буколіки, еклога IX, вв. 54–55.

Коментатори, тлумачачи це місце, наводять думку Г. Плінія Секунда Старшого: "Коли вовк побачив людину — це вважалося в Італії небезпечним; гадали, нібито від цього людині відбирало мову, якщо ці тварини бачили її, перш ніж вона їх". (Прим. автора).

195

Каноніса — черниця.

196

Чорні літери — тобто так званий готичний шрифт, який за середніх віків був поширений в усіх країнах Західної Європи.

197

Пригоди Квентіна в Льєжі можуть видатися неймовірними; але не слід забувати, що в той неспокійний і тривожний час, який переживали тоді мешканці Льєжа, навіть найнезначніші події могли вплинути на уми. Багато хто з наших читачів, очевидно, пригадують, що коли голландці хотіли визволитися з-під французького ярма, поява на їх березі людини у формі британського волонтера ледве не спричинилася до відкритого повстання. Згодом виявилося, що ця людина приїхала до Голландії в своїй приватній справі, але її появу було витлумачено як гарантію підтримки з боку Англії. (Прим. автора).

198

Хто пізно приходить, тому лишаються кістки (лат.).

199

A sooth boord Is no boord (справжній жарт — це не жарт) — каже шотландець. (Прим. автора).

200

Імперія — Священна Римська імперія; вільне місто — місто, що мало самоврядування.

201

Мальволіо — персонаж з комедії Шекспіра "Дванадцята ніч". Він прагне здобути собі руку графині Олівії, своєї господарки.

202

В цій битві льєжські повстанці билися проти Карла Сміливого (в той час ще графа де Шаралуа), який завдав їм поразки, вчинивши серед них жахливу різанину. (Прим. автора).

203

Езоп (VI ст. до нашої ери) — за давньогрецькими переказами, філософ, раб, якого вважають автором так званих езопівських байок. Байки ці мали натяки політичного характеру, скеровані проти аристократичної тиранії, і від цього пішов вираз "езопівська мова", тобто мова, в якій приховані натяки.

204

"Одна людина — одне слово" (нім.), тобто "людина — господар свого слова", чи "як сказав, так і роби". Звичайно, у Фландрії розмовляють не німецького, а фламандською мовою, і Павійон мав би сказати: "Een man — een woord".

205

Марс — давньоримський бог війни.

206

Венера — давньоримська богиня краси й кохання.

207

Двадцятина — тобто податок, що становив двадцяту частину прибутків платника податків.

208

Битва при Азенкурі (1415) — один із епізодів так званої Столітньої війни (1337–1453) між Англією та Францією. В ній перемогли англійці, які після цієї битви захопили Париж і майже всю Францію на півночі від річки Луари.

209

Te Deum laudamus — тебе, бога, хвалимо (лат.).

210

"Ні, ні, цього не буде!" (Нім.).

211

Фея Моргана — згубна чарівниця з середньовічних оповідань, що своєю власною вродою й облудною розкішшю зачаровувала чоловіків, щоб згодом їх убити.

212

Амадіс і Оріана — герой і героїня середньовічного рицарського роману, дуже популярного в Західній Європі в XIV–XVI ст. ст. Автором його вважають звичайно португальця Васко да Лобейра, але найбільш розповсюджений він був в іспанських переробках. Герой роману, Амадіс Гальський, син французького короля Періона, кохає, Оріану, дочку англійського короля Лісуарта. Своїми подвигами Амадіс здобуває, нарешті, руку коханої Оріани.

213

Цістерціанський — від назви монастиря поблизу міста Діжона у Франції. Цістерціанці — ченці, що належать до чернецького ордену.

214

Сомма.

215

Справді, незважаючи на те, що місто Перонна було розташоване на кордоні, не захищеному від нападів войовничих сусідів, його жодного разу не було здобуто ворогом і прозвано Перонною Незайманою аж до того часу, коли герцог Веллінгтон здобув його приступом, ідучи походом на Париж у 1815 році. (Прим. автора).