Катастрофа

Страница 20 из 30

Бердник Олесь

Ні, ні! Умт обов’язково прибуде сюди. Він занадто добре знає, що Ріо не буде жартувати… І ніби у від-повідь серед густого туману, серед хаотичних потоків хмар почулося пронизливе виття. Над головою молодого вченого з’явилася сфера великого дра. Вона швидко знижувалась, набирала чіткіших форм. Описавши невелике коло, вона опустилася недалеко від Нура.

Нур гордовито випростався. Тепер всі сумнівні думки треба нещадно відкинути. Починається дорога дії!

З отвору сфери випливла постать. Вона була в простому л-ла, які носять інженери Тайя. Нур впізнав Умта, рушив назустріч йому. Схилився, привітально торкнувся рукою чола. Той з досадою одмахнувся, тісно підпливти до Нура, заглянув у його очі. Молодий вчений відчув, що Тайя-Бог перевертає йому всю душу своєю могутньою силою, ніби намагається проникнути в найтаємніші глибини психіки. І лише знання Ло-ла, одержане від Рі-о, дозволило Нуру втриматися від безцеремонної навали страшної волі Умта.

Тайя-Бог різко одплив убік, всміхнувся, сказав:

— Рі-о недаремно учив тебе. А тепер слухай мене. Ти будеш, ким захочеш. Вищі Сфери, Храм Космічної Насолоди — все відкрите для тебе. Без формального шляху вдосконалення, без обрядів. Ти зрозумів мене?

— Так, ча! — розгубився Нур. — Але я не розумію, що ти хочеш…

— Що я хочу за це? Не те, що ти гадав, — іронічно відповів Умт. — Не лише розповіді про план Рі-о і місце його перебування, а набагато більшого…

— Але я нічого більше не знаю…

— Справа не в знанні. Ти не можеш зрозуміти, що наступив момент великої антидії. Тисячі спіралей па-нував певний лад. Він задовольняє нас, Вищі Сфери. Але він, як і все у світі, накопичує свою антисуть. Так го-ворить древня наука полярності. Коли ти сказав мені про задум Рі-о — я зрозумів: почалася дія цієї антисуті!

— Я зрозумів тебе, ча! Значить, треба знищити Рі-о, знищити все, що він хоче спорудити! Хіба це не найкращий засіб?

— Ні! — суворо заперечив Умт. — Ти нічого не зрозумів. Народилася нова ідея, ідея перевороту. Рі-о не сама ідея, а тільки її посланець, інструмент. Не він, так хтось інший, хоч і пізніше, спробує зробити те саме. Коли котиться вихор, його не зупиниш, і не слід залишатися на його дорозі. Треба відступити вбік, хай він про-котиться мимо, хай витратить свої сили. Чуєш? Тепер, може, ти зрозумієш?

— Значить, ти не хочеш знищити Рі-о?

— Нізащо! Хай живе, хай виконує план Іг-ри!..

— А я?

— Ти повернешся до нього, допоможеш йому! Він дав тобі якесь завдання?

— Так. Я мушу привезти його друзів-учених. Для допомоги.

— Вези їх. Вищі Сфери нічого не знають. Ти зрозумів?

— У мене все потьмарилось у свідомості. Я ще не все збагнув…

— Тоді слухай. Проти вихору треба протиставити рівну йому силу, якщо не більшу. Ця сила в тому, щоб не заважати вихору зробити дію, до якої він покликаний долею. А коли могутність вихору буде витрачена — до дії знову вступить попередній закон. І знову це буде по закону полярності! Хай Рі-о будує гігантські лі-а для прискорення обертання Та-іни. Ми навіть допоможемо йому…

— Як? — вражено озвався Нур. — Вищі Сфери?

— Саме так. Але ти до цього не будеш мати відношення. Ми знайдемо способи порозумітися з Рі-о. Ми навіть дозволимо йому робити це відкрито, розголосимо по всій планеті. Нижчі Тайя, які захочуть залишити свої житла і піти на материк Арс — зможуть це зробити…

— Ча! Ти говориш страшні речі. А що буде потім?..

— Потім?..

Умт оглянувся, ніби боявся, що його хтось почує, прислухався до гуркоту океанської хвилі. Зловісно усміхнувся.

— Потім буде ось що…

Нур дивився в колючі очі Тайя-Бога, захоплений вражаючим контрпланом Умта, і на його душу, ніби во-гняні дья, падали холодні, страшні слова…

ВЕЛИКИЙ ВИХОР

НЕСПОДІВАНИЙ ВИКЛИК

Нур повернувся на початку нової ночі. Зірка-матір повільно падала за грозовий обрій, з сходу котилися урагани з густими колючими опадами, які заносили ущелини між горами, рівнини і замерзлі озера та ріки товс-тими покровами са. Та Рі-о не звертав на те уваги. Він вирішив починати роботи, не очікуючи дня.

Разом з Нуром і чотирма інженерами, що прилетіли з материка, учений кілька разів перевірив розрахунки проекту. Старий Ро-а розіслав вісників до сусідніх вождів та на материк Арс. На, острові Ма-ото зібралася рада вождів. Сидячи біля іскристих каменів дья, вони вели довгі і гарячі розмови. Відповідь була короткою и щи-рою:

— Добре діло треба робити не задумуючись. Материк Арс і навколишні острови готові допомогти всім, хто прийде сюди, хто не схоче жити в рабстві. Ми поділимо з братами все, що маємо. Хай воскресає Та-іна. По-ра визволяти Іг-ру!..

І Рі-о взявся до праці. Він основну підготовку вирішив провести в таємниці і лише перед пуском агрега-тів звернутися до всієї планети.

Він склав програми для лі-а, що стояли в сховищі Іг-ри. Машини, які ждали тисячі спіралей свого часу, заворушилися. Вони рядами виповзли в широкі коридори, приготовлені заздалегідь Сі для початку робіт. Роз-дрібнюючи навколишню породу, лі-а поглинали її в широке нутро і перетворювали її під впливом потужних розрядів поля За в плазму.

В центрі лі-а відбувалися ядерні перетворення — там здійснювався синтез будь-якого елемента, будь-якої кристалічної структури. З новонароджених речовин готувалися деталі майбутніх лі-а. Деталі складалися, і нові апарати починали перетворювати породу в собі подібних рядом з своїми "батьками". Нарешті, коли число універсальних лі-а досягло багатьох тисяч, вони підкорилися іншій програмі, заздалегідь закладеній в них.

Механічна армія круто повернула вгору, пробилась крізь товщу порід і вийшла на поверхню острова Ма-ото в ущелинах між Тьо. Потім лі-а один за одним піднімалися в повітря і прямували до сусідніх островів, на яких ніхто не жив. Яскраві потоки штучного проміння залили суцільну пітьму, розірвали запону диму і густого са, закутали Ма-ото.

— Народжується новий день, — шепотіли мао-тяни, виглядаючи з бідних жител і проводжаючи погля-дом дивовижні вогні, що плинули серед хмар.

Потік універсальних лі-а розділився на десять груп. Кожна з них опустилася на призначене їй місце. Во-ни зайняли десять островів, розташованих ланцюгом в поясі екватора.