Його гнали усе далі й далі, а вони, зоставшися — тяжче та тяжче заробляли та… та дожидали. І зникли вони усі.
Востатнє бачили люди молодицю з дівчинкою тоді, як востатнє чутка була розбіглася, що Кармелюк визволивсь, повернувсь,— чутка та пропала, і Кармелюка, ані дружини його, ані дитини вже не знайшлося повік.
Де вони поділися? Як загинули? Не зна ніхто й досі.
Зникли вони і згинули, як багато дечого зникає та страчується доброго й лихого, благого й злого, кохання й ненависть, сила й слава — тільки де-не-де зостається пам’ять живлюща.
« Первый Предыдущая Страница 9 из 9