Кармелюк

Страница 244 из 246

Старицкий Михаил

шляхти сподівалася на . поразку Росії, а тому розраховувала захопити литовські, білоруські й українські землі, відновивши під зверхністю Франції Польщу в кордонах 1772 р. Французька ?! армія в червні 1812 р. почала похід на Росію. У французькому

війську в деяких корпусах були польські частини.

9. Костянтин-Адам-Олександр-Казимир Чарторийський (1773—1860) — польський генерал. 1809 р. під час війни Наполеона І з Австрією сформував на свої кошти полк і воював як генерал Варшавського герцогства. 1812 р. брав участь у війні Наполеона І з Росією. Після утворення Царства Польського (Королівства Польського) був генерал-ад’ютантом царя Олександра І*

10. Радзівілл, Сангушко, Хоткевич, Потоцький — прилучилися до ле-* гіонів нового Олександра Македонського...— Тут названо впливових консервативних представників польського і литовського магнатства; Наполеона І порівняно з великим грецьким завойовником Александром Македонським (пом. 338 р. до н. е.).

11. І пух, і пір'я полетять з цієї двоголової ворони!..— Гербом цар-ської Росії був двоголовий орел,-якого тут презирливо названо вороною.

12. ...план князя Чарторийського...— Адам-Єжій Чарторийський

(1770—1861) — помічник міністра, а з 1804 р. міністр закордонних справ Росії, виробив план відновлення Польщі в її старих кордонах, тобто з литовськими, білоруськими і українськими землями, під зверхністю російського царя.

13. ...Янко Кармелюк...— За метричною книгою с. Головчинець, Лі-тииського повіту, народився 27 лютого 1787 р. і записаний Се-вастяном. Батько його Яким Трохимовйч Кармелюк (пом. 1809 р.), мати — Олена Василівна (пом. 1806 р.). За "ревизскими сказками" 1811 р. Севастян записаний Устияном Кармаиюком. В ар-хівно-судових документах транскрипція прізвища різноманітна: Кармалюк, Кармелюк і Кармаиюк. В перекладі роману залишено прізвище, як писав Старицький — Кармелюк.

14. Ми ж поховали давно його привілеї і договірні пункти, що по-дарову вали їх під час заселення наших займищ...— Шляхта, одержуючи від польських королів землі на Україні, закликала українських селян оселятись на них, обіцяючи при тому різні пільги. Потім ці пільги шляхта потроху касувала і запроваджувала щоразу більшу панщину.

15. А ви, діду, знавали Уманщину? — Мова йде про повстання українського народу проти польського панства на Правобережній Україні в травні 1768 р. Зображенню цього повстання М. Старицький присвятив роман "Останні. орли".

16. Залізняк та Гонта — керівники селянського повстання 1768 р. на Україні. Після придушення повотання Залізняка царський уряд заслав на Сибір, а Гонту поляки стратили в с. Сербах на Поділлі (поблизу Могилева на Дністрі).

17. ...наш цар узяв у француза їхнє головне місто Париоіс.— Російське військо вступило до Парижа 19 березня 1814 р.

18. ...антихриста Наполеона заслав цар на поселення й посадив французові свого короля.— Під тиском союзників (Росія, Англія, Австрія, Пруссія) Сенат і Законодавчий корпус Франції позба-

. вили Наполеона престолу. В квітні 1814 р. Наполеон підписав зречення від імператорства і був засланий на острів Ельбу, а королем Франції став Людовік XVIII з династії Бурбонів.

19. ...Європа... в подяку запропонувала Росії герцогство Варшавське. Див. прим. 7.

20. Діана — за римською міфологією, богиня невинності, —мисливства, лісів і місяця.

21. ...що лягло рембраидтівськими ефектами...— Рембрандт Гарменс ван Рейн (1606—1669) — великий голландський художник. Улюбленим художнім засобом Рембрандта було застосування ефектів світлотіні.

22. Справник — до 1-862 р.— начальник повіту, очолював нижній земський суд — адміністративно-поліційну установу. До 1862 р. справників вибирали дворяни на повітових дворянських з’їздах.

23. Мессаліна — жінка римського імператора Клавдія (41—54 рр.), яка славилась своєю розпустою.

24. Федір Рудковський — убивця Кармалюка. Про його участь в-,якихось подіях до вбивства немає ніяких історичних відомостей.

В церковному літописі с. Каричинець Шляхових, де був убитий Кармалюк, розповідається, що "Рудковський за вбивство Кармалюка був особисто викликаний до двору царя Миколи Павловича, був у нього на прийомі й нагороджений золотим перснем з царською короною".

25. Та це якийсь Рінальдо-Рінальдіні! — Рінальдо-Рінальдїні — легендарний розбійник, герой багатьох пригодницьких романів.

26. Луцій-Сергій Катіліна (108—62 рр. до н. е.) — діяч Стародавнього Риму, керівник змови, яка мала на меті захоплення влади. Викритий консулом Ціцероном, Катіліна втік до Етрурії, де загинув у бою.

27. Аполлон — бог сонця, покровитель науки й мистецтва, ідеал краси, за грецькою міфологією. Його зображали звичайно високим, струнким юнаком. Аполлон Бельведерський — один з найкращих скульптурних витворів античного мистецтва.

28. Тепер поки що до Шаргорода. В семінарію...— Помилка автора: в Шаргороді була духовна пікола, бурса, а не духовна семінарія.

29. ...і одсипав мені в приполу з півсотні карбованців.— Цей епізод також подано за народними переказами про Кармалюка.

30. Загонова шляхта — бідна шляхта, яка мала невелике поле —загін, а то й не мала власної землі, а наймала у пана — сиділа на чинші.

31. Сильфіди — за грецькою міфологією, божества, що живуть у повітрі й добре ставляться до людей.

32. А сесор — засідатель у земському суді.

33. Адам-Лаврентій Роюевуський (пом. 1825 р.)—до 1790 р. був

вітебським каштеляном, а потім київським маршалком. Дочка його була одружена з видатним французьким письменником О. Бальзаком.

34. Клавікорд, чи клавесин — давній музичний інструмент, поперед

ник рояля.

35. ...У Жцгмонта Третього...— Сигізмунд III Ваза, король польський (1587—1632).

36. Каріатида — колонка у вигляді жіночої або чоловічої фігури,

яка підпирає балкони, карнизи тощо.

37. Голіаф — легендарний філістимлянський велетень; взагалі —велетень.

38.. ...граф ту зю мить кинувся до сврїх Фермопіл...— Фермопіли —

вузький гірський перехід з Північної у Середню Грецію. Янчевський говорить так, бо перед тим Розалія сказала, що граф, занісши її до таємного сховку в саду, сам нібито побіг крізь вузький прохід.

39. Адже навіть Леоніди Спартанського перемогли перси хитрощами..— Леонід Спартанський — цар Спарти —(488—480 рр. до н. е.). Під час греко-перських воєн перський цар Ксеркс захопив