Згодом Постишев повідомив, що на таку роботу було кинуто 1310 "товаришів". Крім того, було створено 643 політвідділи МТС, 203 політвідділи радгоспів, у яких працювало 3000 присланих довіренців Москви. У колгоспи було спрямовано 10 тис. отих партійців, з яких 3 тис. стали головами колгоспів, секретарями партійних осередків тощо і які забезпечували виконання доручення партії щодо знищення українського селянства. Фактично українське керівництво було підпорядковане російському центру і його ставленику в Україні Постишеву, головному виконавцеві організації голоду і головному інспекторові у справі переселення з Росії сотень тисяч людей — етнічних росіян — у спустошені від голоду українські райони. Про таке масове переселення саме в цей час на українські землі росіян свідчать і архівні документи, які тепер нелегко здобути. Ось один з них під грифом "секретно", надрукований у газеті "Самостійна Україна" № 32–33 у вересні 1998 р., який повідомив інформацію Всесоюзного переселенського комітету при Раднаркомі СРСР про прибуття в Україну 329 ешелонів за 1933 р. з росіянами. Це були переселення з Горьківської та Іванівської областей, західних та центрально–чорноземних областей Росії, яких нараховувалось близько 200 тис. і які розселились у "звільнених" від українців українських селах, де вимерло найбільше людей. Один із документів свідчить:
Документ № 403
СООБЩЕНИЕ
Всесоюзного переселенческого комитета при Совнаркоме СССР о переселений на Украину с других территорий страны.
29 декабря 1933 года.
Срочно. Секретно.
Нач. ГУЛАГу ОГПУ тов. Берману
ВПК при СНК СССР при сем препровождает оперсводку № 38 о переселении на Украину по состоянию на 28 декабря с. г. Одновременно ВПК при СНК СССР сообщает, что преподанный план переселення выполнен на 104,76 %. Всего переселено 21856 колхозных хозяйств, 117149 человек, 14879 лошадей й 38705 голов разного скота (в число последних входят телки, свиньи и овцы).
Приложение по тексту
Секретно
1. На 28 декабря 1933 г., отправлено 329 эшелонов. 21856 хозяйств, 117149 членов семей, 14879 лошадей, 21896 коров й 38702 голов разного скота.
2. План перевозок колхозников на Украину окончен и выполнен на 104,7 %.
Зам. Председателя ВПК при СНК СССР Рудь
(ПДАНГ СРСР. — Ф. 3675. — Оп. І. — Спр. 33. — Арк. 56. — Ориг.)
Українським керівникам відводилася роль лише слухняних виконавців диктату з Москви в боротьбі з "куркульським елементом", з "українським буржуазним націоналізмом" тощо. До квітня 1933 р. статистика повідомила центру, що число жертв голоду в Україні уже дійшло до 2 млн 420 тис. осіб, у тому числі 2 500 випадків людоїдства. Центр припинив цю, за словами Сталіна, "скотскую статистику". А з осені 1932 р. в Україну було відправлено тисячі так званих чорношкірих — у шкірянках — представників різних уповноважених: "буксирних", "штурмових", ударних бригад, комісій, які не допускали голодних селян до міст, зупиняли поїзди набиті, як сірниковими пачками, сірими знеможеними людьми, що намагались дістатись до благословенних міських смітників. їх виганяли з цих товарних вагонів і, як свідчили сучасники, "вели за півтора–два кілометри від станції до спеціальних загорож. Там усіх обшукували, під виглядом боротьби зі спекуляцію, забирали гроші. Грабунок серед білого дня. Потім виганяли — іди, куди хочеш". Ніхто з цих знедолених не залишався живим — купи трупів лежали уздовж доріг та залізничних колій. Україна перетворилась у пекло, яке пожирало селянські душі… Черкащина, Чернігівщина, Херсонщина, Харківщина, Полтавщина, Поділля і Полісся були всіяні трупами, яких уже ніхто не рахував і яких не було кому закопати в землю… Згодом Уїнстон Черчілль згадував, що при зустрічах у 40–х роках з "вождем усіх народів", Сталін йому повідомив, що в 30–і він "ліквідував" 10 млн селян.
Нова більшовицька система провадила величезну терористичну війну з українським народом. Досвід у неї вже був: згадаймо, Ленін ще в березні 1922 р., коли в Україні лютував голод, писав у листі до Молотова і до всіх членів Політбюро (цей лист був опублікований лише 1990 року: "Саме тепер і тільки тепер, коли в голодних місцевостях їдять людей і на дорогах валяються сотні, коли не тисячі трупів, ми можемо (і тому повинні) провести вилучення церковних цінностей із найменшою і тому найнещаднішою енергією, не зупиняючись перед придушенням будь–якого опору".
Плануючи провести нараду всіх представників каральних органів, Ленін у ті часи піднесено закликав до нещадності: "На цій нараді провести таємне рішення з’їзду про те, що вилучення цінностей… має бути проведене з нещадною рішучістю і в найкоротший строк. Чим більшу кількість представників реакційної буржуазії і реакційного духовенства нам удасться з цього приводу розстріляти, тим краще. Слід саме тепер (в час голодомору. — Авт.) провчити цю публіку так, щоб на кілька десятків років ні про який опір вони не сміли й думати. Ленін". Однодумець і сподвижник Леніна Бухарін у своїй книжці "Экономика переходного периода" заявляв, що "пролетарское принуждение во всех своих формах, начиная от расстрела и кончая трудовой повинностью является, методом выработки коммунистического человечества." Прочитавши цю книжку у 1920 р., Ленін зробив таку помітку: "Именно!.. очень хорошо: Вот эта глава превосходна".
Таким чином, вождь більшовизму винайшов голод і терор як засіб каральної акції проти народу, щоб він десятки років не міг і думати про опір. Про те, як цей ленінський засіб діяв тоді в Україні, свідчила велика кількість повстань в Україні. Але Сталін і його партія перетворили голод і терор в засади державної політики.
В одному з листів Сталіна до Молотова ми зустрічаємо той–таки відомий стиль "вождя": "… по валовому збору зернових на 31 рік треба взяти 698 млн центнерів. Не менше… "
У серпні 1932 р. Сталін власноручно написав "Закон про охорону соціалістичної власності", за яким вводилася найвища міра покарання з конфіскацією всього майна. Саме цей закон народ прозвав "законом про п’ять колосків". Засвідчити свою вірність цій позиції з усіх сил намагалися і "вірні ленінці", що керували Україною, Чубар, Косіор, Петровський, Постишев, українські лідери 20–х років — Скрипник, Любченко, яких потім звинуватили в українському націоналістичному ухилі…