114] Мовив він так. А у того і серце, й коліна ослабли.
115] Списа свого уронив і на землю осів, розпростерши
116] Руки обидві. Ахілл же свій вихопив меч двоєсічний
117] І коло шиї в ключицю ударив, аж глибоко в тіло
118] Гострений меч увігнавсь. Лікаон повалився на землю
119] Ницьма, і чорною кров'ю навколо земля обагрилась.
120] Тіло за ноги вхопивши, у річку Ахілл його кинув
121] І, похваляючись, слово до нього промовив крилате:
122] "От і лежи там між рибами! Будуть вони невідчутно
123] Кров тобі з рани вилизувать. Мати тебе не оплаче,
124] Опорядивши на ложі. Скамандр вировий твоє тіло
125] В хвилях своїх понесе аж у лоно безкрайого моря.
126] Граючи в плесах морських, із чорної вигулькне хлані
127] Риба, щоб білим, смачним Лікаоновим жиром живитись.
128] Згиньте ж усі, поки ми в Іліон увійдемо священний,
129] Я — женучи вас, а ви — утікаючи швидко від мене.
130] Не допоможе й Потік вам, що в вирі сріблястому котить
131] Хвилі свої, хоч би й скільки биків ви несли йому в жертву
132] Й коней живими у вир йому кидали однокопитих.
133] Всі ви загинете долею злою й заплатите вповні
134] І за Патроклову смерть, і за чорну загибель ахеїв,
135] Що біля бистрих човнів, як мене не було, ви побили".
136] Мовив він так. І розігнавсь Потік своїм серцем сильніше,
137] В мислях почав міркувать, богосвітлого як би Ахілла
138] Змусити бій припинить, од троян одвернути загибель.
139] Син же Пелеїв тим часом із списом своїм довготінним
140] Астеропея настиг, віддать його прагнучи смерті, —
141] Сином той був Пелегона, якого на світ породили
142] Аксій широкотечійний і Акессамена-державця
143] Старша дочка Перібоя, — він з нею з'єднався в коханні.
144] Кинувсь до нього Ахілл, а той, гострі два держачи списи,
145] Вийшов із річки назустріч. Уклав йому в серце відвагу
146] Ксант у гніві тяжкім за загублених воїнів юних,
147] Що вздовж ріки повбивав їх без жалю Ахілл прудконогий.
148] Тож як, один на одного йшовши, зійшлись вони близько,
149] Перший промовив тоді прудконогий Ахілл богосвітлий:
150] "Хто і з яких ти мужів, що посмів мені вийти назустріч?
151] Діти бездольних усі, хто з моєю відвагою стрівся".
152] В відповідь мовив йому осяйливий син Пелегонів:
153] "Духом великий Пеліде, навіщо про рід мій питаєш?
154] Я із Пеонії буйнородючої, дальнього краю,
155] Воїв пеонських при довгих списах я привів із собою,
156] Вже одинадцятий день як прибув я до стін Іліона.
157] Рід же мій Аксій почав, що потоком широким струмує,
158] Аксій, що кращої річки й немає у цілому світі.
159] Він списоборця родив, Пелегона, від нього ж, як кажуть,
160] Я народивсь. Повоюймо ж тепер, світлосяйний Ахілле!"
161] Так він з погрозою мовив. І зразу ж Ахілл богосвітлий
162] Ясен підняв пеліонський. Двома в нього кинув списами
163] Астеропей, бо був на обидві руки боєздатний.
164] Списом одним йому в щит він ударив, проте не пробивши
165] Того щита: перешкодило золото, божий дарунок.
166] Списом же другим Ахіллові він на правиці подряпав
167] Лікоть, і чорная бризнула кров. Та жадливе до тіла
168] Ратище гостре, над ним пролетівши, у землю вп'ялося.
169] Зразу ж тоді і Ахілл, бистролетний свій ясен піднявши,
170] В Астеропея метнув, щоб життя його тут же позбавить.
171] Схибив, проте, він і вцілив у берег ріки крутобокий, —
172] До половини встромився в те урвище спис ясеновий.
173] Сам же Пелід від стегна свій вихопив меч гостролезий
174] І на троянина кинувсь. Та марно вже тойґнамагався
175] Вирвати з кручі рукою могутньою ясен Ахіллів.
176] Тричі його він розхитував, прагнучи вирвати з ґрунту,
177] Тричі втрачав свою силу. Вчетверте хотів він зігнути
178] І пополам розламать ясеновий спис Еакідів,
179] Тільки ж раніше Ахілл з нього вирвав мечем його душу.
180] В черево біля пупка він поцілив його, і на землю
181] Вилились нутрощі всі, і позбувсь він дихання, і пітьма
182] Очі йому вповила. Ахілл до грудей його кинувсь,
183] Весь обладунок зірвав і так, похваляючись, мовив:
184] "Так і лежи! Змагатись з потомком могутнього Зевса
185] Навіть нащадкам Потоку бурхливого все ж непосильно.
186] Ти говорив, що від бога ти широкохвилого родом,
187] Я ж від великого батька Кроніда походженням гордий.
188] Від Еакіда Пелея-бо я народився, численних
189] Володаря мірмідонян, Еак же від Зевса походить.
190] Скільки могутніший Зевс за потоки, що в море збігають,
191] Стільки могутніші й Зевса потомки, ніж діти потоків.
192] Перед тобою великий Потік, — якби міг, то за тебе
193] Він заступився б, — та з Зевсом Кронідом змагатись нелегко.
194] З ним не зрівняється ні Ахелой, течією могутній,
195] Ні Океану-ріки глибохвилої сила велика,
196] Що випливають із нього і ріки, і море широке,
197] Води потоків, джерел, і струмків, і криниці глибокі.
198] Але жахається й він блискавиці великого Зевса
199] Й грому страшного, коли той з небесних висот загуркоче".
200] Так він сказав, і мідного списа із урвища вирвав.
201] Астеропея ж, дихання позбавивши, кинув лежати
202] В чистім піску, де чорная хвиля його заливала.
203] Риби й в'юнисті угри навколо в воді метушились,
204] Тлустощі жирні із нирок його обгризаючи смачно.
205] Сам же Ахілл до пеонів вирушив збройнокомонних,
206] Що полохливо уздовж вирової ріки утікали,
207] Щойно побачивши, як з них найкращий у січі жорстокій
208] Впав від руки і меча безпощадного сина Пелея.
209] Далі він ще Терсілоха й Мідона убив, Астіпіла,
210] Мнеса і Трасія, з ними ж і Енія та Офелеста.
211] Ще багатьох повбивав би пеонів Ахілл прудконогий,
212] Та розгнівавсь на нього Потік тоді глибокохвилий,
213] Постать прибравши людську, і гукнув із глибин буйнохвилих: