У зв’язку із запорізькою знахідкою адміністрація "Вишняка" сердечно здоровить запоріжців: так тримати! І закликає їх на сто й один відсоток збільшити кількість знайдених решток слонів південних. Заодно було прийнято звернення адміністрації "Вишняка до всіх державних адміністрацій решти областей України з пропозицією негайно розпочати пошуки вищеназваних слонів (бодай їхніх решток, якщо не вдасться знайти цілими) на території їхніх областей. Доведемо, браття, всьому світу, що ми — козацького роду і що Україна таки справді батьківщина слонів!
Одночасно із Зверненням адміністрація "Вишняка", аби почути глас народу, усім своїм адмінскладом рушила в народ. Відвідавши Бессарабський ринок Києва, вона познайомилась там з вельмишановною бабою Хіврею, яка привезла у Київ з Вишгорода продавати зелену цибулю, і поставила їй кілька запитань. Зокрема, чи вона чула (як проста представниця простого народу) про незвичайну знахідку запорізьких учених? "Аякже, — пребадьоро відповіла добродійка баба Хівря. — Радіво слухаю, то й чула. Кажись, тепер будемо з мнясом. На тому слонярі мняса, звісно, більше, як на моєму підсвинку".
А на запитання "Що ж дасть Україні така знахідка слона південного?" — не вагаючись, відповіла:
— Мать, збільшать нам пензію. Або ж виплатять її за вересень минулого року.
Дай Боже! Це одна з народних прикмет, і ми віримо, що вона, як і решта прикмет, неодмінно збудеться. Адже народ скаже, як зав’яже!
ДЕРЖАВНА ПЛОМБА НА ВСІ ВИДИ ЕНЕРГІЇ
— Кожний громадянин Сонячного Міста перша за все — носій номерної Державної пломби, яка засвідчує його високий патріотизм. Ось із чого треба виходити. А тому кожний мешканець нашого Сонячного Міста повинен з честю виконувати свій патріотичний обов’язок законопослушного громадянина перед Державою та Народом і негайно розплатитися за використані кіловатгодини сонячного проміння. Не треба забувати, що це є основою нашого подальшого благополуччя та процвітання, — заявив на черговому позачерговому брифінгу Головний Інспектор Головного Сонячного Управління (ГСУ), роз’яснюючи найновішу політику Уряду та його чергові позачергові реформи, спрямовані, безперечно, на подальше покращення добробуту та життя трудящих аж до повної побудови світлого майбутнього, коли сонце осяватиме всіх трудящих (які, звичайно, митимуть Державну Пломбу на всі види енергії), тільки за найнижчими тарифами.
ГСУ також нагадало, що за новими правилами Міністерства по використанню сонячної енергії платити треба лише за ті години, протягом яких абонент ходить під сонцем (вночі він може ходити безкоштовно), чи дивиться на небесне світило з вікон своєї квартири, чи коли сонце освітлює його вікна, але вже незалежно від того, присутній в помешканні жилець чи ні.
На лічильнику, що фіксує наявність сонця у вікнах та в помешканні, теж повинна бути номерна Державна Пломба. (Прим. 01: номерна Державна Пломба повинна бути на кожному громадянинові, коли, він ходить під сонцем!) В разі її пошкодження чи відсутності, винні несуть кримінальну відповідальність. Як і ті громадяни, котрі явно з провокаційною метою співають нерекомендовану пісню "Дивлюсь я на небо та й думку гадаю... Я б землю покинув і в небо полинув..." Нашій доблесній авіації дано суворий наказ таких літунів-втікачів, які хочуть задарма користуватися сонячним промінням, збивати без попередження.
Ті громадяни, які перебувають у голому (оголеному) вигляді, або в плавках чи купальниках на пляжі, теж повинні мати на собі опломбовані лічильники, що фіксують сонячне проміння, яке лине до їхніх тіл, а також довідки про своє соцпоходження — як відомо, трудящі платять за користування сонцем на 30 відсотків менше. Це одне з основних досягнень завоювань пролетаріату в боротьбі за побудову світлого сонячного Райжизньовізму.
Всі інші види енергії, що її використовуватимуть мешканці нашого Сон. Міс. надалі теж суворо контролюватимуться органами державного нагляду з метою покращення життя самим трудяшимся. Тож, наприклад, не рекомендується часто радіти (чи й просто сміятися), адже це задармова витрата громадянами своєї енергії, а енергія кожного з нас в першу чергу необхідна для побудови світлого сонячного Райжизньовізму. Безкоштовно радіти можна лише раз на місяць в День Народження нашого Глави — в цей світлий, радісний і по-справжньому щасливий день, з громадян знімаються всі Державні Пломби та лічильники.
Статеві зносини (аби заощадити енергію чол. і жін. для суспільно-корисної праці) віднині будуть дозволятися лише раз на квартал при наявності довідки про виконаний квартальний план — тільки тоді з громадян на одну ніч зніматимуть відповідні пломби.
Насамкінець ГСУ від імені Міністерства по використанню сонячної та будь-якої іншої енергії і КДБМ (Комітету державної безпеки Сонячного Міста) востаннє і рішуче застерігають злісних боржників про негайне погашення заборгованості за користування сонцем, радістю і статевими зносинами та іншими видами енергії, за які віднині теж треба сплачувати податки. В іншому разі боржники будуть примусово переселені в такі будинки, у вікна яких ніколи не заглядатиме сонце, і будуть позбавлені медичним шляхом сексуальної діяльності.
Громадяни! Бережіть сонце для щастя всіх трудящих і майбутнього процвітання народу, економно його використовуйте у своїх потребах, намагаючись якомога рідше потрапляти під сонячне проміння. Пам’ятайте, сонця в нашому Сон. Міс. на всіх може й не вистачити у зв’язку з посиленням смогу, а тому сонячні промені в першу чергу будуть розподілятися тільки серед законопослушних громадян, які матимут
Державну Пломбу.
Хай живе наше Сон. Міс., яке під мудрим керівництвом нашого незрівнянного Глави йде до побудови світлого і безперечно сонячного майбутнього, і взагалі Райжизньовізму кожному!
АКАДЕМІЗУЙМОСЯ!..
У преславному Гусятинську — визнаній батьківщині найпородистіших гусей — донедавна мирно собі творили два метри красного письменства (принаймні гак вони себе величали): поет Петро Федько та прозаїк Федір Петько. Обидва вже не перший рік ходили в класиках гусятинської літератури: класиком прози Петро Федько проголосив свого колегу Федора Петька, а той, у свою чергу, віддячив тим же колезі, протитулувавши його класиком поезії. І хоч два коти, як відомо, в одному мішку ніколи не вживаються, два літкласики мирно співіснували в одному Гусятинську, разом з породистими гусьми приносячи славу рідному місту.