Перекладний і перекладацький
Інколи, через звукову схожість, плутають слова перекладний і перекладацький, тому пишуть: "Перекладна робота потребує тонкого знання обох мов". Прикметник перекладний походить від іменника переклад і стосується не роботи перекладача, а продукту його роботи – перекладу: "В історії українського народу, в його духовному зростанні велику роль відігравало друкування… перекладної літератури українською мовою" (Вісник АН УРСР). Де мовиться про роботу перекладача, треба послугуватися словом перекладацький: "Перекладацька мисль і перекладацький недомисел" (О. Кундзич). Звісно, в наведеній на початку фразі треба було написати: "перекладацька робота".
Пиковий чи виновий?
Із якогось часу київська опера стала друкувати на своїх афішах назву п'єси "Пикова дама" замість "Винова краля", як писалось і говорилось раніш і як наводить і тепер Українсько–російський словник АН УРСР.
Нагадаймо назви мастей у картах: вино – по–російському пики, жир – трефы, дзвінка – бубны, чирва – черви ("В яку масть ви ходите? Нащо жир, коли треба дзвінки або вина?" – І. Нечуй–Левицький).
Від цих іменників – назв мастей – творяться й відповідні прикметники: виновий (винова краля), жировий ("Очі витріщив, як жировий туз". – М. Номис), дзвінковий (дзвінкова краля – Словник за редакцією А. Кримського), чирвовий ("У буденні дні все в халатику та в халатику або й так вискочить – боса, підтикана. А тепер, бач, яка краля чирвова". – І. Рябокляч).
Нагадаймо за одним заходом і українські назви фігур у картах: нижник або филька – по–російському валет, краля – дама, король – король. Від зображення нижника на картах походить образний російський вислів лежать валетом, цебто ногами поряд, а головами в різні боки, який по–українському буде не лежати валетом, як надруковано в одному сучасному оповіданні ("В хаті було так тісно, що декому довелося спати валетом"), а лежати митусь (або митусем): "Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались" (Словник Б. Грінченка).
Наш народ послугується всіма цими словами, отож нема чого цуратись їх українським театрам, пресі й художній літературі.
Подібний чи такий?
У нас повелося в усній і письмовій мові не тільки вживати прикметника подібний у значенні "схожий із чимось чи кимось", а й ототожнювати його з висловом такий самий; ба навіть більше: прикметник подібний майже витиснув з ужитку займенник такий: "Подібні вчинки недобре характеризують людину"; "Подібних прикладів можна навести ще багато". Інколи це призводить до того, що двозначність безоглядно вживаного прикметника породжує непорозуміння. Візьмімо фразу: "На подібні видання є великий попит", – про що в ній говориться? Чи про те, що покупець вибирає схожі видання, чи йому до вподоби видання такого ґатунку? То чому не написати: "На такі видання є великий попит"? Так само вчувається певна значеннєва різниця між висловами подібні помилки й такі помилки.
Мабуть, слід було б залишити за прикметником подібний тільки значення "схожий": "Вона була так подібна до тієї, що загинула на фронті" (Д. Ткач); коли йдеться не про схожість, тоді треба користуватися займенником такий ("Христі вперше доводилося бачити таке диво". – Панас Мирний).
Помірний і поміркований
Хоч як це дивно, але й освічені люди часом помиляються щодо слів поміркований і помірний, ставлячи одне замість другого: "Зима цього року була поміркована: лютих морозів майже не було, й часто траплялись відлиги". Помилка ця виникає, мабуть, через те, що обидва прикметники мають один спільний відповідник у російській мові – умеренный: "Зима была умеренная", "Этот человек всегда придерживался умеренных взглядов".
По–українському поміркованою, або уміркованою, цебто розсудливою, обережною, може бути тільки людина: "Розсудливий, поміркований та обережний зроду, він усе думав, коли б часом із цього вигідного діла не вийшов якийсь невигідний для його кінець" (І. Нечуй–Левицький); "У критиці кріпосницької системи, монархічного ладу він залишався на поміркованих позиціях дворянина–просвітителя" ("Історія української літератури").
Слово помірний стосується погоди, клімату, явищ і речей. Воно відповідає не тільки російському умеренный, а ще й соразмерный, размеренный, посредственный: "Славиться Україна своїм чудесним помірним кліматом" (І. Цюпа); "Самотньо й лунко одгукується в німих стінах моя помірна хода" (С. Васильченко); "Одіта по–городянському: …невеличкі помірні черевики на ногах із зеленими застібочками" (Панас Мирний). Отже, в першій фразі треба було сказати: "Зима цього року була помірна…"
Різний і всякий, усілякий
Автори статей і оповідань часто надуживають прикметником різний, не спиняючись думкою, чи буде це слово до речі в певному тексті: "Він наговорив багато різних слів, а нічого путнього так і не сказав"; "З різними людьми він зустрічався в житті – з розумними й дурними, чесними й підлими…". У цих реченнях ми зосереджуємо свою увагу на різниці між словами й людьми, але не знаходимо її в дальшому тексті, бо автори оповідали нам про всякі слова й про всяких людей. Прикметник різний передає відмінність: "Ми з тобою – різні люди" (з живих уст); "Мій п'янюга найнявся до одного пана… я до другого хазяїна найнялась – у різні села" (Ганна Барвінок).
Якщо нема потреби підкреслювати відмінність між тим, про що йдеться, тоді краще користуватися займенником усякий: "Всього було доволі: вовків у лісах, зайців у полі і риби всякої, великої й малої в озерах і ставах" (Л. Глібов); "У неї в хаті завелось багато всяких вузликів з насінням – великих і малих" (М. Коцюбинський), – або займенником усілякий: "…обов'язок фольклористів – усілякими способами виявляти таланти…" (М. Рильський); "…захоплені переказуванням усіляких новин, вони просто забували постукати Петуникові…" (Ю. Шовкопляс).
Робочий і робітничий
Зрідка трапляються помилки, коли плутають ці схожі за будовою прикметники й пишуть: "Восьмигодинний робітничий день" (замість – робочий день); "Робочий натовп не втихомирювався" (замість – робітничий натовп).
Прикметник робочий походить від іменника робота й означає "пов'язаний із процесом або часом праці": "Забіжиш до Марусі у робочу часину" (Марко Вовчок); "Клопоти робочого дня вернули йому енерґію" (М. Коцюбинський). Цей прикметник означає ще "працьовитий, роботящий": "Робоча, як бджола" (М. Номис); "Дівка тиха, робоча" (Панас Мирний).