Голос серця

Страница 5 из 5

Кравченко Ульяна

Було се перекручене назвисько нововибраного управителя школи Товпа окружила школу, а не заставши вже там предсідателя, звернулася головною дорогою до його мешкання.

— Хочуть, щоб я почув сю їх музику при обіді, але І веду їх нині,— казав успішно предсідатель,— не поверну додому зараз звідси, як тільки туди перейдуть, піду в сусіднє соло до отця Сидора, треба сьогодні лишиться у нього на міста: не буде нині спокою в місті, будуть вікна в роботі, але не будуть знати, де я їм подівся.

Тим часом Соня сумним поглядом обняла товпу сю, що зближалася. Товпа зложена з несвідомих одиниць, що за кілька кинених між них ґалаґанів кричала по-звірськи, не знаючи властиво, чи тішиться їй, чи жалувати за чим, чи вона що зискала, чи утратила. В її голосах не дзвеніло чуття людське — се радше був голос дикого грізного живла.,

І відвернулась від вікна Соня, а у душі її виринуло пекуче питання: чи і коли піднесеться загал до сеї висоти думок, до якої деякі одиниці доходять, відсуваючи на другий план — своє личне щастя?