— Щоб же їм і руки повсихали!
В Галі теж є улюблена сумка. Сумкою, щоправда, й назвати якось не з руки. На півцентнера, не менше. Латаний-перелатаний мішок, такий похватний! Як набехкає буряків чи качанів кукурудзяних, пре — очі рогом і спина дугою. Донесе, кине на землю, за те місце, де печінка, ухопиться:
— Господи, хоч би померти швидше! Ні вихідного, ні прохідного...
* * *
Галя ридма ридала над гіркою долею Мар'яни...
« Первый Предыдущая Страница 2 из 2