Галапагос

Страница 12 из 58

Курт Воннегут

Але в медицині Хірогуті нічого не тямили й до комп'ютерного діагнозу поставились як до свідчення жахливого захворювання. Через це вони мріяли будь-що позбутися опіки 'Ендрю Макінтоша й повернутись до Токіо. Та поки що, попри всі їхні бажання, вони залежали від нього. Від похмурого адміністратора готелю, з яким Хірогуті спілкувались через "Мандаракс", вони дізналися, що всі планові рейси з аеропорту Гуаякіль скасовано, а компанії, які здійснюють чартерні рейси, замовлень не приймають.

Тож у скутого страхом подружжя залишалися тільки дві можливості покинути Гуаякіль: або на "Лірджеті" 'Макінтоша, або на борту "Баійї де Дарвін", якщо судно, звичайно, і справді завтра відчалить. Але в це Хірогуті вірили все менше й менше.

13

'Дзендзі Хірогуті створив "Гокубі" мільйон і п'ять років тому, а потім, рівно мільйон років тому, цей молодий геній створив "Мандаракса". І коли він працював над "Мандараксом", його дружина саме готувалася народити йому першу людську дитину.

Були певні побоювання щодо генів, які мати, Хісако, могла передати плодові, оскільки її мати, коли Сполучені Штати Америки скинули атомну бомбу на японське місто Хіросіму, зазнала радіаційного опромінення. Тож пробу навколоплідних вод у Хісако було піддано в Токіо аналізу з метою виявити можливі відхилення дитини від норми. До речі, за своєю солоністю ті води були майже ідентичні з водами океану, в якому судилося зникнути "Баійї де Дарвін".

За даними аналізу плід було визнано нормальним.

Водночас визначили його стать. Плід мав прийти у світ маленькою дівчинкою, ще однією самицею в цій розповіді.

Аналіз не міг виявити дрібних дефектів плоду — таких, наприклад, що дитина не матиме, як Мері Хепберн, музичного слуху, або що вона буде вкрита ніжною шовковистою шкірою, як у морського котика. А це справді мало статися.

Єдиною людською істотою, яку вдалося створити 'Дзендзі Хірогуті, була гарненька, але пухнаста донька, яку йому так і не судилося побачити.

Вона народиться на Санта-Росалії, найпівнічнішому з островів Галапагоського архіпелагу. І ймення її буде Акіко.

Коли Акіко досягне на Санта-Росалії повноліття, вона буде дуже схожа на матір усередині, проте матиме іншу шкіру. Еволюційний розвиток від "Гокубі" до "Мандаракса", навпаки, відбувався шляхом радикального поліпшення вмісту комп'ютера, але без істотних змін його зовнішнього вигляду. Акіко мала захист проти засмаги, проти холодної води, коли плавала, а також проти гострих країв застиглої лави, коли воліла сісти чи лягти на неї, тоді як гола шкіра в її матері була зовсім беззахисна проти цих звичних небезпек життя на острові. А от "Гокубі" і "Мандаракс", попри всю їхнію несхожість усередині, були вміщені у майже ідентичні оболонки з особливо стійкого проти ударів чорного пластику — заввишки дванадцять сантиметрів, завширшки вісім і завтовшки два.

Будь-який дурень відрізнив би Акіко від Хісако, та лише фахівець міг відрізнити "Гокубі" від "Мандаракса".

"Гокубі" й "Мандаракс" мали обидва на задній кришці, врівень з її поверхнею, чутливі кнопки, за допомогою яких можна було спілкуватися з усім, що було всередині. На передній панелі в кожного з них був такий самий екран, на якому з'являлися ті або інші потрібні зображення і який водночас правив за сонячний елемент живлення — від нього заряджалися крихітні батарейки, однакові в "Гокубі" й у "Мандараксі".

Кожен із комп'ютерів мав мікрофон завбільшки з головку булавки, розташований у правому верхньому куточку екрана. Через мікрофон "Гокубі" й "Мандаракс" сприймали усну мову, а потім, відповідно до інструкцій, що надходила від кнопок, письмово перекладали її на екран.

Користуючись тим Чи тим комп'ютером, слід було працювати руками швидко й вправно, наче фокусник, щоб двомовна бесіда йшла плавно й без затримки, як і годиться. Приміром, якщо я розмовляю англійською і спілкуюсь із португальцем, то маю спершу підносити комп'ютера до вуст свого співбесідника, але так, щоб мені було добре видно екран, де з'являється переклад його слів на англійську, а потім блискавично міняти положення комп'ютера, щоб він "чув" мене, а португалець бачив переклад моїх слів на екрані.

Ніхто з нині живих не має ані достатньо вправних рук, ані досить великого мозку, щоб упоратися з "Гокубі" чи "Мандараксом". Ніхто тепер, втім, і нитку в голку не засилить, і на фортепіано не заграє, та й у носі не поколупається, коли вже на те пішло.

"Гокубі" вмів перекладати лише з десяти мов, зате "Мандаракс" — із тисячі. До того ж "Гокубі" треба було спершу повідомити, якою мовою до нього звертатимуться. А "Мандаракс" розпізнавав будь-яку з тисячі мов, почувши лише кілька слів, і починав перекладати на мову оператора навіть без його команди.

В обох були також напрочуд точні годинники й вічні календарі. Годинник "Мандаракса", що належав 'Дзендзі Хірогуті, відстав усього на вісімдесят дві секунди відтоді, як з'явився в готелі "Ельдорадо", і до того дня через тридцять один рік, коли його разом із Мері Хепберн зжерла величезна біла акула.

"Гокубі" стежив би за часом з не меншою точністю, та в усьому іншому "Мандаракс" лишив свого попередника далеко позаду. "Мандаракс" міг не тільки впоратися зі стократ більшою кількістю мов, ніж його старший брат, і визначити правильний діагноз більшої кількості хвороб, ніж найкращі лікарі тих часів. Він міг також на відповідну команду назвати найважливіші події будь-якого вказаного йому року. Якби ви набрали на його задній стінці, наприклад, число 1802 — рік народження Чарлза Дарвіна, то дізналися б, що того року народились також Александр Дюма й Віктор Гюго, Бетховен завершив свою Другу симфонію, Франція придушила бунт негрів у Санто-Домінго, Готфрід Треверанус став автором терміну "біологія", в Англії було прийнято закон про охорону здоров'я та моралі підмайстрів і ще багато чого іншого. Того самого року, зокрема, Наполеон проголосив себе президентом Італійської республіки.

"Мандаракс" знав також правила двохсот ігор і міг повідомити принципи, покладені майстрами в основу п'ятдесятьох різноманітних мистецтв та ремесел. Навіть більше, він міг за командою навести будь-яку з двадцяти тисяч популярних цитат із літературних творів. Тож якби ви набрали на його задній стінці, приміром, слова "захід сонця", то на екрані з'явилися б такі піднесені рядки: