— Бо він у вас діє як антимілітарист, — не без зловтіхи докинув князь Трівеліно.
— Ні, панове, — вигукнув Дюдьє. — На це не розраховуйте. Французької армії воно не зачепило. Як антимілітарист... пхе! Скільки в нас уже було тих антимілітаристів! Панове, ви стережіться його: він — демагог, комуніст, un bigote і ще бозна-що — але завжди радикал. Oui, c'est un rabouliste, c'est ça . Він підхоплює найнесамовитіші демагогічні гасла. Він тягне руку за юрбою. У вас, ваша ясновельможність, — раптом обернувся він до князя Трівеліно, — він удає з себе націоналіста й упивається мареннями про Римську імперію, але стережіться, ясновельможносте, так він поводиться в містах, а на селі злигався з сутанниками й творить чудеса на славу діви Марії. Одною рукою працює на Ватікан, а другою на Квірінал . Або в цьому є якісь таємні наміри, або... я не знаю що. Панове, ми можемо тут признатись відверто: усі ми маємо з ним свій клопіт.
— У нас, — замислено озвався Горейшіо Бамм, спираючись на більярдний кий, — він цікавиться і спортом. A big sportsman, indeed . Він сприяє всіляким іграм. Досяг казкових рекордів у спорті й у сектах. Він соціаліст. Він проти сухого закону. Перетворює воду в drinks . Недавно на банкеті в Білому домі всі... м-м... страшенно набрались: розумієте, пили саму воду, але він їм ту воду в шлунках перетворив у drinks.
— Це дивно, — сказав сер О'Паттерні, — у нас він схожий скоріше на консерватора. Поводиться як всемогутній clergyman . Meetings , процесії, проповіді на вулицях and such things . Я гадаю, що він проти нас, лібералів.
Тоді з усмішкою втрутився барон Янато:
— У нас він як удома. Дуже, дуже славний бог. Дуже пристосувався. Дуже великий японець.
— Який там японець! — прохрипів генерал Бухтін. — Що це ви балакаєте, батюшка! Він росіянин, кондовий русак, слов'янин. Широка російська душа, ваше превосходительство! Він за нас, мужиків. Наш архімандрит улаштував для нього хресний хід, десять тисяч свічок, а люду, господа, як маку. З'їхалися православні душі з усієї матушки Русі. І чудеса в нас творить, отець наш, — додав генерал, хрестячись і кланяючись у пояс.
Підійшов німецький рейхсканцлер, хвилинку слухав мовчки, а тоді сказав:
— Так, він уміє догодити народові. Всюди пристосовується до національного характеру. Як на свій вік, він... м-м... напрочуд гнучкий. Ми це спостерігаємо на своїх сусідах. У Чехії, наприклад, він поводиться як страшенний індивідуаліст. Там у кожного власний Абсолют на свій копил. А в нас Абсолют державний. У нас Абсолют зразу дозрів до усвідомлення високих державних інтересів. У Польщі він діє мов якийсь алкоголь; а в нас — як... як... höhere Verordnung, verstehen ?
— І в ваших католицьких землях? — з усмішкою спитав князь Трівеліно.
— Ну, місцеві відмінності є, — визнав доктор Вурм. — Але не надавайте цьому ваги, панове. В Німеччині ще ніколи не було такої єдності, як тепер. Але я хочу подякувати вам, князю, за ті католицькі карбюратори, що ви завозите до нас контрабандою. Вони, на щастя, погані, як усі італійські вироби.
— Тихо, тихо, панове, — втрутився сер О'Паттерні. — В релігійних питаннях слід дотримуватись нейтралітету. Щодо мене, то я ловлю лососів на подвійну вудку. Недавно мені попався отакенний, бачите? Чотирнадцять фунтів.
— А папський нунцій? — тихо спитав доктор Вурм. — Святий престол хоче, щоб ми зберегли спокій за всяку ціну. Хоче, щоб містицизм був офіційно заборонений, як порушення громадського порядку. В Англії це річ неможлива, а взагалі... Чотирнадцять фунтів, хоч вірте, хоч ні. Heaven , трохи мене в воду не затяг! Барон Янато усміхнувся ще чемніше:
— Але ми не хочемо нейтралітету. Він — великий японець. Весь світ може прийняти японську віру. Ми теж хочемо нарешті посилати місіонерів і навчати людей своєї віри.
— Пане бароне, — сказав сер О'Паттерні, — ви ж знаєте, що чудові взаємини між нашими державами...
— Англія може прийняти японську віру, — усміхнувся барон Янато, — і взаємини будуть ще кращі;..
— Стривай-но, батюшка! — вигукнув генерал Бухтін. — Яку там японську віру! Коли вже якась віра, то хай буде православна. І знаєш, чому? — По-перше, тому, що вона православна, по-друге — що вона російська, а по-третє — так хоче государ, а по-четверте — у нас найбільша армія, лебедику. Я, господа, по-солдатському: просто в вічі й по правді. Тож коли віра, то хай буде наша, православна.
— Так не про це ж ідеться, панове, — вже трохи дратливо сказав сер О'Паттерні. — Ми зібрались не для цього!
— Цілком слушно, — підтвердив доктор Вурм. — Ми можемо погодитись на якійсь спільній позиції по відношенню до бога.
— Котрого? — раптом озвався китайський уповноважений містер Кей, нарешті підвівши свої зморшкуваті повіки.
— Як то котрого? — сторопіло перепитав доктор Вурм. — Адже бог, гадаю, один?
— Наш, японський, — солодко всміхнувся барон Янато.
— Православний, батюшка, і більш ніякий! — вигукнув генерал, почервонівши, мов індик.
— Будда, — сказав містер Кей і знову опустив повіки, ставши зовсім подібний до засушеної мумії.
Сер О'Паттерні рвучко підвівся.
— Джентльмени, — сказав він, — прошу, ходімо вже. І панове дипломати вернулися до конференц-залу.
О восьмій годині звідти вибіг його превосходительство генерал Бухтін, аж буряковий на виду, зі стиснутими кулаками. За ним доктор Вурм, на бігу запихаючи в портфель свої папери. Сер О'Паттерні, забувши про вихованість, пішов геть з капелюхом на голові, весь червоний, а за ним пан Дюдьє. Князь Трівеліно вийшов блідий, а за ним барон Янато, що всміхався як завжди. Останнім вийшов містер Кей, потупивши очі й перебираючи пальцями довжелезні чотки.
Цим закінчується повідомлення, яке пан Білл Пріттом опублікував у "Геральді". Офіційне комюніке про цю конференцію не було надруковане — окрім вищезгаданого, про сфери інтересів, — і коли й було ухвалено якусь резолюцію, це вже мало що змінило. Бо "в лоні історії", як висловлюються трохи по-гінекологічному, вже назрівали непередбачені події.
РОЗДІЛ XXI
Телеграма
В горах іде сніг. Падає великими, тихими пластівцями вже цілу ніч, нападало на півметра, а воно валить і валить. Тиша лягає на ліси. Тільки вряди-годи трісне гілка під вагою снігу, але й той тріск не може пробитись дуже далеко в загуслій від снігу тиші.