169. …чотири способи, які… можна транспонувати на всі дванадцять вихідних звуків хроматичної гами… — Тут і далі Леверкюн дає виклад дванадцятизвукової (додекафонічної) системи відомого австрійського композитора Арнольда Шенберга (1879–1951). Але ім'я Шенберга в романі не згадується, і це змусило композитора виступити з протестом проти того, що Т Манн розроблену ним систему атональної музики приписав героєві свого роману.
170. Мейєрбер Джакомо (1791–1864) — оперний композитор, який жив у Німеччині, Італії і Франції, створив стиль героїко-романтичної опери, позначений афектацією.
171. Золотий ріг з краєвидом на Галату — бухта і район Костянтинополя (Стамбула).
172. Королівський національний театр — один з театрів Мюнхена, столиці Баварії, яка після 1871 року вважалася королівством, що входить до складу Німецької імперії.
173. Сигамбри, убії — давньогерманські племена.
174. "Сецесіон" — об'єднання художників у Мюнхені (1892), Відні (1897) Берліні (1899), які відкидали академізм у живописі й торували шлях авангардистським течіям.
175. В'єтан Анрі (1820–1881) французький композитор пізнього романтизму
176. Шпор Людвіг (1784–1854) — німецький композитор.
177. Крейцерова соната — соната Бетховена для скрипки й фортепіано, опус 47, присвячена Рудольфу Крейцеру.
178. Мотл Фелікс (1856–1911) — видатний австрійський диригент.
179. Капуя — одне з римських міст, засипаних попелом під час виверження Везувію в 73 р. н. e
180. …Мюнхен часів пізнього регентства… — Йдеться про останній період тривалого регентства принца Луїпольда з 1886 до 1915 р. Спершу він правив Баварським королівством за короля Людвіга II, який вважався душевнохворим, а потім за його наступника, безумного Оттона І.
181. Боттічеллі Сандро (1444–1510) — видатний живописець італійського Відродження, славився зокрема своїми витонченими портретами.
182. Гонкурівський щоденник — багатотомний "Щоденник" братів Едмона і Жюля Гонкурів, видатних французьких письменників другої половини XIX ст.
183. Галіані Фернандо, аббат (1728–1787) — італійський вчений і письменник, особливо відомий своїми листами.
184. …популярного в народі шаленця… — Мається на увазі баварський король Людвіг II.
185. Ніка Самофракійська — уславлена давньогрецька статуя крилатої Перемоги (по-грецькому "Ніка") відноситься до елліністичного періоду (III–II ст. до н. е.). Знайдена на о. Самофракії.
186. Пан — у давніх греків бог отар, а потім всієї живої природи. Зображався з цапиною борідкою, рогами й ратицями.
187. Аякс — один з двох братів Аяксів у гомерівській "Іліаді", на якого боги наслали потьмарення розуму.
188. Мелізми (від гр. "мелос" — спів) — мелодійні прикраси основної мелодії.
189. Олоферн — тут персонаж комедії Шекспіра "Марні зусилля кохання".
190. Академів гай — в стародавніх Афінах гай, присвячений міфічному героєві Академу, де філософ Платон провадив бесіди зі своїми учнями й послідовниками.
191. Траппісти — члени заснованого в XII ст. чернечого ордену, який відзначався суворістю статуту.
192. Кватро Фонтане (Чотири фонтани — іт.) — площа в Римі.
193. Noli me tangere (не торкайся до мене — латин.) — слова, з якими Христос звернувся до Марії Магдалини, коли він після смерті з'явився перед нею в образі садівника.
194. …читаю…К'єркегора про Моцартового "Дон Жуана". — Про оперу Моцарта "Дон Жуан" йдеться в двох творах К'єркегора — книзі "Або— або" і в нарисі "Безпосередній еротичний стан, або Музикальна еротика".
195. Трамонтана — італійська назва північного вітру.
196. …в Італії, на цілком чужому вам терені…— Тобто на терені класичної культури античності й гуманістичного руху Відродження, чужих всьому демонічному й містичному.
197. Віттенберг і Вартбург — німецькі міста, пов'язані з життям і діяльністю Лютера: в першому він відкрито виступив проти папства, в другому ховався від переслідувань і перекладав Біблію.
198. …за добрим дюрерівським звичаєм потягло з холоду на сонце… — В щоденникових записах Дюрера говориться про потяг до сонячної Італії, коли він повертається до "холодної" Німеччини.
199. Чорний Кесперлін — одне з німецьких народних прізвиськ чорта.
200. …до-мінорне фортіссімо струнного тремоло, дерев'яних інструментів і тромбонів… — Йдеться про музику з другої сцени другої дії опери Вебера "Вільний стрілець", яка ефектно передає відчуття зловісності.
201. Бальгорн Йоганн (1528–1603) — видавець із Любека, який уславився друкарськими помилками в своїх виданнях.
202. Як ти мене впоїла… — вірш Брентано.
203. Доктор Мартінус — Мартін Лютер.
204. Тридцятилітня забава — Тридцятилітня війна 1618–1648 рр.
205. "Черевик" — таємні революційні спілки селян в Південно-Західній Німеччині наприкінці XV — на початку XVI ст., емблемою яких служив черевик. Ці спілки зіграли важливу роль у підготовці Великої селянської війни 1524–1526 рр.
206. Стигмати — рани розіп'ятого Христа, які з'являлися на тілі віруючих у стані релігійного екстазу.
207. Медична листівка. — Так іронічно названа гравюра Дюрера "Меланхолія".
208. Піфон — в грецькій міфології потворний змій, породження богині землі Геї, був убитий Аполлоном.
209. Згадай філософа, "De anima"… — Йдеться про Арістотеля і його трактат "Про душу".
210. "Malleus" (повна назва "Malleus maleficarum") — "Молот відьм", посібник для судового допиту відьм (1489), складений німецькими інквізиторами Генріхом Інститорісом і Якобом Шпренгером.
211. Вельмишановний класичний поет — Гете.
212. …слухаєш мене, як дівчина нашіптувача в церкві.— Алюзія сцени "Собор" із першої частини "Фауста" Гете, в якій злий дух нашіптує у церкві звинувачення Гретхен.
213. Скорочений септакорд — акорд із чотирьох нот, розміщених по терціях, з яких одна мала.
214. Хроматичні прохідні ноти — ноти, не включені в акорд.
215. …на початку опуса сто одинадцятого… — останньої, 32 сонати Бетховена.
216. …книжку закоханого в естетику християнина? — Мається на увазі К'єркегор.
217. Вельтен — одне а німецьких народних прізвиськ чорта. Слово "святий" вжите іронічно.
218. В Клеперлінових палатах — тобто у пеклі. Клеперлін — ще одне з німецьких народних прізвиськ чорта.