Декамерон

Страница 210 из 211

Джованни Боккаччо

Сеттіньяно, Монтіші, Морелло — пагорби навколо Флоренції.

Геліотроп — напівдорогоцінний камінь, зелений з червоними прожилками. В середні віки існувало повір'я, що цей камінь може робити свого володаря невидимим.

"...хламиди, шитої не по-фламандському, а по-наському" — у Фландрії тоді був у моді вузький одяг, а в Італії широкий.

Оповідка четверта

Монна Пікарда — неможливо встановити особу, якій належало це досить розповсюджене ім'я.

"...з лиця жовтява, так наче не у Ф'єзоле жила, а десъ у Сінігалії" — місто Ф'єзоле славилось своїм чистим і цілющим повітрям, в той час як Сінігалія знаходилась у заболоченій, малярійній місцевості.

Чута — скорочене від Річевута або Бенчівенута.

Оповідка п'ята

Школа да Сан-Лепідіо — ім'я не фігурує в жодному документі; Сан Лепідіо, або Сан Лупідіо міститься у провінції Асколі, сучасна назва містечка — Сант'Елпідіо а Маре.

Рібі — скорочене від Рібальдо, Гарібальдо, Ріберто — флорентійський паяц.

Маттеуццо — мабуть, "колега" Рібі.

Покровсъка церква — у Боккаччо — Santa Maria a Verzaia — церква за воротами Сан Фредійяно.

Оповідка шоста — див. коментарі до оповідки третьої.

Оповідка сьома

Рітєрі — розповсюджене ім'я у Флоренції часів Боккаччо.

Церква святої Лючії — Санта Лючія даль Прато — церква, в якій зустрічались закохані, досі існує.

Оповідка восьма

Спінеллоччо Тавена — Тавена — відома сієнська родина. Спінелоччо — змінене від Спіна, Спінелло.

Цеппа ді Міно — з роду Міно де Толомей, прозваний Цеппа; був подестою у Сан Джіміньяно. Міно — скорочене від Ансельмо, Джакомо.

Оповідка дев'ята

"...приїхав до Флоренції з Болоньї в білячій шапці на баранячій голові". — доктори медицини носили за звичаєм пурпурові мантії та білячі шапки.

Маестро Сімоне да Вілла — лікар, відомий своєю легковірністю і дурістю. Похований у церкві Санта Кроче.

Некромант — маг, що викликав душі померлих і дізнавався в них про майбутнє.

Майкл Скотт — відомий шотландський мислитель. Був астрологом імператора Фрідеріка ІІ, залишив труди з філософії , астрології, алхімії.

Піп Іван — легендарний християнський володар, що панував нібито десь у Середній Азії чи Ефіопії. В його існування вірили настільки, що в ХШ — XIV століттях деякі європейські можновладці намагалися зв'язатися з ним через посланців, щоб спільно виступити проти мусульман.

Авіценна — Абу-Алі-ібн-Сіна (980—1037) — таджицький медик і філософ, добре відомий і в Європі.

Оповідка десята

Ніколо да Чіньяно — досить відома родина, що походила з Муджелло, жила в кварталі Сан Джованні. Про Ніколо ді Чекко да Чіньяно є документальні згадки в середині ХІІ століття.

Мадонна Янкофйьоре — у 1305 році в Палермо і справді жила дочка перукаря, що мала таке ім'я.

П'єтро делло Каніджано — сучасник і друг Боккаччо, мав поважні посади при Анжуйському дворі і у Флоренції.

ДЕНЬ ДЕВ'ЯТИЙ

"…світанок... перемінив синяву восьмого неба на ніжний блакит…" — згідно з дантівським поділом небесного простору на дев'ять сфер восьме небо належало нерухомим зіркам.

Оповідка перша

Палерміні — відома гібеллінська родина, що жила у сесто Сан Панкраціо, була вигнана з Флоренції.

К'ярмонтезі — ще одна відома родина флорентійців, спочатку гібеллінів, потім гвельфів. Жила неподалік Орсанмікеле, була вигнана, як і родина Палерміні.

Де Ладзарі — відома і могутня пістойська родина гвельфів. Про Франческу Де Ладзарі — ніяких відомостей.

Церква братів-міноритів — мається на увазі відома у Пістої церква Сан Франческо, яку було закладено у 1295 році.

Оповідка друга

Мадонна Узімбальда — існувала родина Узімбарді, з якої абатесса, ймовірно, походила.

Капітул — збори членів чернецької громади, а також приміщення, де вони відбуваються.

Оповідка третя

Нелло — Нелло ді Діно або Бандіно — італійський художник першої половини XIV століття. Був родичем дружини Каландріно, близьким другом Бруно і Буффальмакко; ймовірно, Нелло також був послідовником Андреа Тафі.

Оповідка четверта

Чекко Фортарріго Пікколоміні — був засуджений за вбивство у 1293 році, але вирок не було виконано. Анджольєрі присвятив йому один із своїх сонетів.

Чекко Анджульєрі (точніше Анджольєрі, близько 1258—1313) — талановитий сієнський поет, автор бурлескних творів.

Буонконвенто — селище за 40 кілометрів на південь від Сієни, де шлях роздвоювався, і східна його частина вела до Марке.

Корсіньяно — містечко, що тепер зветься П'єнца, міститься за двадцять кілометрів від Буонконвенто на шляху до Умбрії.

Торреньєрі — містечко за десять кілометрів від Буонконвенто, на шляху до Корсіньяно.

Оповідка п'ята

Ніколо Корнаккіні — з родини відомих флорентійських купців, що мали філіали своєї компанії в Авіньоні і в Англії. Мешкали на Віа дель Кокомеро, поруч з художниками.

Камерата — пагорб під Ф'єзоле, місце розташування заміських вілл флорентійців.

Камальдолі — флорентійська вулиця в кварталі Сан П'єр Маджоре.

Оповідка шоста

Адріано — серед знайомих Боккаччо був один чоловік на ім'я Адріано.

Оповідка сьома

Талан ді Молезе (у Боккаччо — д'Імолезе) — у ті віки у Флоренції дійсно жила родина Імолезе, або да Імола (Імола — містечко поруч з Болоньєю). Талан — скорочене від Каталано, досить поширеного імені у Флоренції.

Оповідка восьма

Чакко — скорочене від Джакомо або Якопо. Можливо, мається на увазі Чакко делл'Ангвіллайя.

Бйонделло — тобто, "блондинчик", прізвисько особи, про яку не лишилось документальних свідчень.

Мессер В'єрі де Черкі — представник відомої родини купців з Вал ді С'єве; очолюючи партію білих гвельфів, домігся професійного і політичного процвітання своєї родини. Після перемоги чорних гвельфів, помер у вигнанні в Ареццо у 1305 році.

Мессер Корсо Донаті — очолював партію чорних гвельфів, вигнаний у 1300 році, повернувся разом з Карлом Валуа у 1301. Претендував на управління містом, у 1308 році був убитий своїми суперниками з купецької олігархії.

Мессер Філіппо Ардженті — Філіппо Ардженті дельї Адімарі дей Кавіччулі.

Оповідка дев'ята

Меліссо — ім'я грецького філософа, оспіваного Боккаччо.

Оповідка десята

Барлетта — місто в Апулії.

Бароло — латинська форма назви міста Барлетта.

Бітонто — місто в Апулії. Відомий ярмарок у Бітонто був заснований у 1316 році і відбувався щорічно у День Всіх Святих, тобто перед ярмарком у Барлетті (12 листопада).