— Так? Що ж, у рай і пекло, — так само як і я. Але...
— Ти? — втомлено сказав Джубал. — Я здивований.
— Ну звісно ж, вірю! О, я визнаю, що не часто ходжу до церкви, але мене виховували правильно. Я не атеїст. У мене є віра.
— Добре. Хоча я ніколи не міг зрозуміти "віри" — так само, як і не бачу, як Господь може очікувати, що його творіння оберуть одну істинну релігію з нескінченної низки фальшивих, причому завдяки самій лише вірі. Це лякає мене так само, як недбале керування організацією розміром зі всесвіт — чи, може, трохи меншою. Проте оскільки в тебе є віра і вона містить в собі, серед іншого, також і віру у власне безсмертя, то нам не потрібні проблеми через те, що твої упередження можуть спричинити твою передчасну смерть. Ти хочеш, щоб тебе кремували чи поховали?
— Що? О, заради всього святого, Джубале, перестаньте намагатися розлютити мене.
— Навіть і не думав. Я не можу гарантувати, що ти безпечно вийдеш з мого маєтку. Доки ти продовжуєш наполягати на тому, що коралова змія — це безпечний червоний вуж, кожна твоя помилка може стати останньою. Проте я обіцяю, що не дозволю Майку тебе з'їсти.
Дюк відкрив рота. Нарешті він зумів відповісти — запально, богохульно і трохи недоладно. Гаршоу вислухав його, а потім роздратовано сказав:
— Добре, добре, зменшуй оберти. Можеш домовлятися з Майком про що завгодно. Я думав, що роблю тобі послугу. — Гаршоу повернувся і нахилився над проектором. — Я хочу переглянути ці записи. Залишайся, якщо хочеш, поки я дивитимуся. Напевно, так буде безпечніше. Прокляття! — додав він. — Ця докучлива штуковина бісить мене.
— Спробуйте натиснути сильніше. Ось... — Дюк закінчив налаштування.
Гаршоу вилаявся, пройшов уперед і вставив перший картридж з плівкою. Ніхто з них більше не повертався до питання про те, чи досі працює Дюк на Джубала, чи вже ні. Камери виробництва "Мітчелл"; настільний проектор "Яшінон" з адаптером, що дозволяв відтворювати фільми, записані на чотириміліметровій плівці "Ленд Солід-Сайт-Саунд". Скоро вони вже переглядали події, що відбулися напередодні зникнення порожньої коробки з-під бренді.
Джубал спостерігав за коробкою, яку в нього кинули; він бачив її зникнення в польоті.
— Достатньо, — сказав він, — Анна буде рада дізнатися, Що камери на її боці. Дюку, перегляньмо останню частину Ще раз — у сповільненому режимі.
— Добре.
Дюк відмотав назад:
— Це десять до одного.
Сцена була та сама, але сповільнений звук нічого не давав, і Дюк вимкнув його. Коробка повільно летіла з рук Джилл До голови Джубала, — а потім раптом припинила існувати. Але вона не просто зникла; при сповільненому показі можна було побачити її зменшення. Дедалі менше — аж доки її не стало зовсім.
Джубал замислено кивнув:
— Дюку, можеш іще більше сповільнити?
— Секунду. Щось не так зі стерео.
— Що?
— Скажу, якщо зможу з'ясувати. Все нормально при швидкому перегляді. Але коли я сповільнюю, ефект глибини стає протилежним. Ви це бачили. Ця коробка зникла швидко, надзвичайно швидко, але вона завжди здавалася ближчою, аніж стіна. Змінний паралакс, звичайно ж. Але я ж не витягував картридж зі стійки. Прокляття!
— О... Зачекай, Дюку. Прокрути-но плівку з іншої камери.
— Ох, я зрозумів. Це дасть нам картинку під кутом дев'яносто градусів, і ми побачимо, що сталося насправді, — навіть якщо якимось чином пошкодили плівку.
І Дюк замінив картридж.
— Перемотай на початок — добре? Потім сповільнюй її до швидкості десяти до одного на пошкодженій частині.
— Почали.
Сцена була та сама, тільки знята з іншого ракурсу. Коли Джилл схопила коробку, Дюк сповільнив показ, і вони знову спостерігали за тим, як коробка зникає.
Дюк вилаявся:
— Щось не так і з другою камерою теж.
— Що саме?
— Ну звісно ж. Камера записувала під кутом, тож коробка мала зникнути з кадру з одного чи іншого боку. Замість цього вона знову зникає від нас під прямим кутом. Хіба не так? Ви ж бачили.
— Так, — погодився Джубал. — Під прямим кутом.
— Але вона не могла б. Не з двох кутів.
— Що ти маєш на увазі — не могла б? Але ж вона зникла. — І Гаршоу додав: — Якби ж ми поставили на місці кожної камери допплерівські радари, мені було б цікаво подивитися, що показали б вони.
— Як я міг знати? Я збираюся розібрати ці камери.
— Не переймайся.
— Але...
— Не гай часу, Дюку; з камерами все гаразд. Що ще під кутом дев'яносто градусів?
— Я не дуже вмію розгадувати таємниці.
— Це не таємниця — і я кажу цілком серйозно. Я міг би відіслати тебе до містера Квадрата з "Флатландії"[26], але тут я знайду відповідь сам. Що ще під прямим кутом до всього іншого? Відповідь: два мертві тіла, один старий револьвер і порожня коробка з-під алкоголю.
— Що в біса ви маєте на увазі, бос?
— Я ще ніколи не говорив відвертіше. Спробуй повірити в те, що камери записали, — замість того щоб вірити у те, що вони могли вийти з ладу. Тому що на записі є щось, чого ти не очікував. Перегляньмо інші плівки.
Поки тривала демонстрація записів, Гаршоу нічого не коментував; вони не дізналися нічого нового, але остаточно переконалися в тому, що бачили. Попільнички, яка висіла під стелею, не було в куті огляду камери, але її повільне зниження та приземлення було зафіксоване. Зображення револьвера на стерео було дуже маленьким, але його можна було побачити. Револьвер зник так само, як і коробка: не рухаючись, він зменшився так, наче віддалявся. Оскільки Гаршоу міцно тримав пістолет, коли той зник з його руки, — то він був задоволений, — звісно, якщо "задоволений" в цьому разі може бути точним словом. Врешті-решт він роздратовано пробурчав собі під ніс: "Переконався".
— Дюку, коли матимеш час, я хочу зробити копії всього цього.
Дюк вагався:
— Тобто я досі тут працюю?
— Що? Прокляття! Ти не можеш їсти на кухні, і крапка. Дюку, спробуй відкинути свої упередження і просто трохи послухай старших. Доклади зусиль.
— Я слухаю.
— Коли Майк попросив про привілей з'їсти мою стару жорстку тушку, то він висловив мені найбільшу честь, яку тільки знає з відомих йому. Це те, що він "отримав з материним молоком", якщо можна так сказати. Зрозумів? Ти чув його голос, бачив його манери. Він зробив мені найбільший комплімент і попросив мене про послугу. Бачиш? Не думай про те, що про все це сказали б у Канзасі: Майк використовує цінності, яким його навчили на Марсі.