А н т и с т р о ф а І
Їм уклін наш — цим потокам,
Що пливуть тут, живодайні,
Й поять ниви цього краю,
1030 Розбігаються струмками,
Блискотливі, щоб і луг весь
Перейнявся медоцвітом.
Артемідо, згляньсь над нами,
О пречиста! Хай Кіпріда
Не впровадить під ярмо нас!
Ворогів хай це спіткає!
Х О Р П Р И С Л У Ж Н И Ц Ь
С т р о ф а ІІ
В пісні щирій як Кіпріди не згадать нам?
Її влада — побіч Зевса, як і в Гери.
Їй пошана, хитромудрій,
1040 За діла всі пречудовні!
Завжди вслід їй, невідступні, йдуть, мов діти:
Владна Пристрасть і Намова,
Що поразки ще не знала;
І Гармонія — постійно там, де матір,
Де й Ероти щебетливі.
А н т и с т р о ф а ІІ
Жах бере нас перед вітром супротивним,
Боїмось ми гуку битви, ран і крові.
Гей, чому ж то вітер буйний
Вслід за нами гнав погоню?
1050 Що судилось, — те, одначе, статись мусить.
Поза Зевса мисль високу
Не сягти нам, не прозріти.
Скільки ж доль тих, доль дівочих споконвіку
Шлюб, зламавши, під ярмо брав!
Х О Р Д А Н А Ї Д
Хай же Зевс обереже нас
Од руки синів Єгипта!
Х О Р С Л У Ж Н И Ц Ь
Це найвище було б щастя!
Х О Р Д А Н А Ї Д
Що судилось, — невідхильне.
Х О Р С Л У Ж Н И Ц Ь
Майбуття ж ти не вгадаєш.
Х О Р Д А Н А Ї Д
1060 Як же зором охопила б
Задум Зевса — млу бездонну?
Х О Р С Л У Ж Н И Ц Ь
Будь помірна і в благаннях.
Х О Р Д А Н А Ї Д
Про яку ж тут мовиш міру?
Х О Р С Л У Ж Н И Ц Ь
Вдовольняйсь тим, що боги шлють.
Х О Р Д А Н А Ї Д І С Л У Ж Н И Ц Ь
С т р о ф а ІІІ
Зевсе владний, відверни
Шлюб ненависний од нас!
Біль Іо-вигнанки
Ти цілющим дотиком
Одігнав, пригасив,
1070 Одчуть їй дав
Благодатну міць свою.
А н т и с т р о ф а ІІІ
Дай і нам узяти верх:
Горя — крихту лиш одмір,
Щастя — скромну частку.
Й ще одне благання: хай
Правда йде Правді вслід,
По стежці тій,
Що вказало божество.
1. Зевс — батько всіх олімпійських богів, син Кроноса і Реї.
2. Ніл — велика ріка країни Єгипту.
10. Єгипет — син єгипетського царя Бела. Епонім країни Єгипту.
11. Данай — син Бела, брат Єгипта.
15. Аргос — столичне місто Арголіди в Пелопоннесі.
15-16. ...Почався наш рід од корови... — Під коровою треба розуміти Іо — дочку царя Аргосу, коханку Зевса. Ревнива дружина Зевса — Гера обернула Іо в корову й наказала багатоокому велетню Аргосу стерегти її. Коли Гермес убив Аргоса, Гера наслала на Іо жахливого ґедзя, який всюди переслідував її.
21-22. Оливні гілки, Що їх вовною ми обмотали. — Такі гілки означають прохання захисту.
30. Із Єгипту юрба чоловіча... — Мова йде про 50 синів Єгипта.
38. Своїх сестер двоюрідних... — Йдеться про 50 дочок Даная.
41-43. Зевсовий пагін-бичок... син Іо-корови. — Мається на увазі син Іо-корови — Епаф.
46. Ймення про Зевсів нагадує доторк. — "Епаф" означає по-грецькому — "дотик". За міфом, Епаф народився від дотику Зевсової руки.
58. Гнана яструбом хижим жона Терея. — Терей — фракійський цар. Його дружина — афінська царівна Прокна, аби помститися чоловікові за зраду, вбила свого сина Ітіса. Зевс перетворив її на соловейка. З того часу вона оплакує своє дитя жалібним стогоном — "Ітіс, Ітіс..."
64. ...на ладу іонійському... — Йдеться про особливий вид голосіння, що супроводжувався биттям у груди, заламуванням рук тощо.
109. Ата — богиня, що втілювала засліплення, яке вело до злочину, а тому й до загину. У трагіків Ата — суддя і месниця за злочини, подібно до Немезіди й Еріній.
115. Апія — давня назва Аргоської рівнини, пойменована на честь Аполлонового сина й провісника Апія.
119. Одяг сідонський — одяг з тонкого полотна, що вироблявся у фінікійському місті Сідон.
142. Цнотлива дочко Зевса... — Мова йде про богиню Артеміду, захисницю дівочості.
216. Ясного Феба, що з небес тікав колись. — Згідно з міфом, варіант якого зустрічаємо і в Гомера, Аполлон (Феб) був вигнаний з неба Зевсом і мусив спокутувати провину тяжкою фізичною працею.
220. Тризубець бачу, можновладця-бога знак. — Мається на увазі атрибут морського бога Посейдона.
222. Гермес — син Зевса і Майї, вісник богів, відводив також душі померлих до Аїду.
252. Палехтон — цар пеласгів.
254. Пеласги — народ, який жив на території Давньої Греції ще до приходу туди греків.
256. Стримон — річка у Фессалії.
258. ...перребів край. — Перреби — войовниче плем'я у Фессалії.
259. Пінд — гориста місцевість у Фессалії.
Пеонія — місцевість у північно-західній Греції.
260. Додонські гори — гори в Епірі.
262. Апіс — первісно був, напевно, демоном води.
311. Каноб — на думку Есхіла, місто на краю єгипетської землі.
Мемфіс — давня столиця Єгипту.
314. Епаф — див. прим. до рр. 41-43.
318. Бел — син Посейдона й німфи Лівії, батько Єгипта і Даная.
359. Феміда — друга законна дружина Зевса, дочка Урана й Геї.
416. Аїд — царство померлих.
433. Арес — у давньогрецькій міфології бог війни.
495. Інах — батько Іо, син Океана й Тетії, бог однойменної річки, перший цар Аргосу. Тут, очевидно, йдеться про Аргоську рівнину.
542. ...вузину — пінявий вир... — Мається на увазі протока Босфор.
548. Тевтрант — міфічний цар Мідії, країни, що займала частину Малої Азії та сучасного Ірану.
547-551. Мідія, Лідія, Кілікія, Памфілія — країни в Малій Азії.
555. Афродіта — богиня краси й кохання.
560. Тіфон — велетень, уособлення вогняних, руйнівних сил землі. Тут: спекотний південний вітер.
677. Артеміда-Геката. — Артеміда часто ототожнювалася з Гекатою — богинею Місяця та чаклунства.
686. Лікейський Феб — Аполлон.
761. Поживи більше в житі — не в папірусі. — Давні греки харчувалися переважно хлібом, а єгиптяни — папірусною тростиною. У зв'язку з цим греки, на думку Есхіла, переважають єгиптян.
870. Сарпедон — цар Лікії, міфічний герой Троянської війни.
952. ...питвом ячмінним не розслаблені. — Улюбленим напоєм давніх єгиптян було ячмінне пиво.
1000. Кіпріда — одне з імен Афродіти походить від острова Кіпру, де народилась Афродіта.
1020. Побережжя Ерісінське. — Ерісін — річка в Арголіді.
1042. Пейто — богиня, яка уособлювала мистецтво переконання.
1044. Гармонія — богиня згоди й ладу, дочка Ареса й Афродіти.
1045. Ерот — бог кохання. Існувало також уявлення про багатьох Еротів.