Балада про триста коней

Нечерда Борис

Перший французький кулемет
було випробувано в 1870 році.
(3 історії вогнепальної
зброї)

Оповідався іподромний конюх —
любомудр і приятель тварин, —
що дурманить і здоров’ю шкодить
перша стрижка першої трави:
дух отави млоїть (а тим часом
ще на плечах смуток і пальто),
і ночами так — немае спасу —
пахне кавунами іподром!

Кінне поле,
що ти з нами коїш? —
І мені роз’ятрена душа.
І мені болять ой триста коней,
триста коней,
ще й одне лоша.

Ви, чесноти, знайте це і квильте.
Плач і ти, осміяне добро…

Франція.
Світанок.
Місяць квітень.
Тихий провінційний іподром.

На пусті трибуни, як в загати,
пре під прапор і державний
герб —
в кодлі стукачів і ад’ютантів —
генералітет і просто "ге".
Винахідник сполотнів на хвилю.
Б’є азарт. Юрбу колотить мент.

А поодаль — одою свавіллю —
чорний і скептичний кулемет.
Так, той самий…
що звідсіль кермуе
в рік наступний, де своїм огнем
і дітей
Паризької комуни
на хрестах обачно розіпне!

Пер-Лашез…
Як небо зірколобі,
ми віднині — вічно при стіні,
крапка кулеметної випроби
по тобі, товаришу, й мені.

А поки що горе ставить кому,
і на поле ігрищ та іржань
випускають витривалих коней,
триста коней, ще й одне лоша.

Триста коней…
Жаль мені, ой жаль!..
Протокол — душевна широчінь:
"Три хвилини—триста жеребців!"

Навіть не згадали про лоша.

А воно розтануло мов дим, —
вбереглось і вмовкло до часу, —
дотепер пригноблені світи
ще його плекають і пасуть!

Конюх п’яний. Винахідник
мертвий.
Що їм заримовані слова?..
Пахне кавуном і кулеметом
іподромна стрижена трава.

1967