I
Осіння днина палає, аж на березині лист жовтіє і трубкою корчиться.
Муха січе, і кервавить маржину, та спиває її сльози з великих чорних очей.
Аби сльози не падали в порохи.
Птаха під крильми упріває і отвореним клювомсобі собі холод робить.
На царинці половик убиває жайворона.
Ліс листом спиває сонце, бо сили потрібує.
Аби студінь перезимувати, аби рости увесні, аби вітрові не даватися та ...