На вершині Олімпу сидів на своєму троні цар богів Зевс і оглядав землю, що лежала далеко внизу. Глибоко задумався він того ранку, бо мав настановити звірам царя. Вибрати з-поміж них треба справді гідного, а в такій справі легко схибити.
Сонце в безмежній тиші поволі випливало на блакитний небозвід, обливаючи золотом обличчя наймудрішого з безсмертних. І коли підбилось воно високо-високо, Зевс...