Нащадки згадуйте про мене я ж бо жив
У буряну добу падіння королів
Один по одному в печаловитій тиші
Свій скін безтрепетно стрічали августійші
У вересні Париж буває чарівним
Як виноградна ніч розжевріє над ним
Рясними гронами і птахи винозорі
В п'янкому захваті клюють достиглі зорі
Що виновбрання ждуть на вранішній зорі
Одного вечора якраз о цій порі