В безодні неба місяць плине,
Немов би човен золотий…
Я знаю: в серці не загине
Вогонь залізної мети.
Нехай часом буває сумно,
Туманить мороком життя,
Та серце хоче жить безумно
Всією силою чуття.
Нова росте і квітне сила,
Мене зовуть шукань шляхи…
У небі місяць легкокрилий
Невпинно хилиться на схід.
І знаю: путь моя сувора
До краю щастя...