В безодні неба місяць плине,<br />
Немов би човен золотий…<br />
Я знаю: в серці не загине<br />
Вогонь залізної мети.

Нехай часом буває сумно,<br />
Туманить мороком життя,<br />
Та серце хоче жить безумно<br />
Всією силою чуття.

Нова росте і квітне сила,<br />
Мене зовуть шукань шляхи…<br />
У небі місяць легкокрилий<br />
Невпинно хилиться на схід.

І знаю: путь моя сувора<br />
До краю щастя приведе,<br />
Де сяйво сонця – злотозора,<br />
Де вогнекрилий плине день.

Душа, як хвилі океана<br />
Відбила в нетрях неба синь.<br />
А в небі – зоряні титани,<br />
А в небі шир і далечінь…