Серед звичайних, невеликих ляльок — одна була моя найулюбленіша.
Звали її Тася,— як і мене.
Вона була в нас дуже давно й багато вже лиха зазнала в своєму житті: ступні на обох ногах в неї були відбиті, голова проламана — посеред лоба дірка. Доводилося голову хусточкою запинати, щоб не видно було. А все ж таки я люблю її найдужче.
От настала весна, й ми зібралися їхати на дачу.
Мама укладала в...