Це була ніч, коли кожному нараз
прояснилася його
обмеженість у собі птиці зрозуміли
своє нещастя
у крилах, дерева своє —
у стовбурах та корінні і
я своє — у моєму, нехай би навіть
найкращому, тілі,
обличчі...
Настільки заглиблені, аж недосяжні,
замкнені і
віддалені так, що й побачити іншого
ніяк, розокремлені
власною формою, всі м...