цей час – як обростання хвилями.
по колу ширяться тіла.
і лиш деревами похилими
відпочиває омела.
стікають крильцями до кореня
хіба мурахи золоті
і засинають, упокорені,
в непокорованій воді.
підеш по горло в темінь ликаву.
як дріж холодний по спині,
канонізовано великими
здаються кратери на дні.
опалені або відламані
сліди отетеріють в...