В старій шухляді
жив свисток,
такий собі звичайний,
що всі, напевне,
років сто
його
не помічали,
А він страждав,
він так страждав,
що й розучився
спати.
Та він би
все своє оддав,
щоб кимось іншим
стати!
Він зойкав:
— Ну за що свистком
життя мене зробило?!
Чому не став я
літаком
чи пароплав...