Шарль Леконт де Ліль
Слони
Перекладач: М.Драй-Хмара
Пісок, рудий пісок, як море те безкрає,
застиг в розпеченім, гарячім логві й спить,
а сонне марево хвилюється й тремтить
над мідним обрієм, де чоловік блукає.
Навколо мертвий сон. Наївшись, прилягла
левиця в глибині нагірної печери,
а там, під пальмами, що знають їх пантери,
жирафа воду п'є з ясного дже...