Балада
Що може знать про смерть дитя,
Що зна – дитя просте,
Що чує всім єством життя,
І дихає, й росте?
Зустрів я дівчинку в селі –
Їй вісім літ було;
Безладно кучері малій
Спадали на чоло.
Пістряве дрантячко на ній –
Дитя лісовиків...
А очі, очі – ой ясні!
Аж серцем я зрадів.
– Сестер, братів, скажи, мала,
А скільки в тебе їх?
Зд...