РОЗМОВА З ІНТЕРВ’ЮЕРОМ
Нервовий, фертикуватий, жевжикуватий молодик сів на запропонований мною стілець, сказав, що він від "Щоденного грому" і додав:
– Сподіваюсь, ви не проти, я прийшов узяти в вас інтерв’ю.
– Узяти що?
– Та інтерв’ю ж.
– Ага! Угу. Так-так. Гм. Так-так.
Я того ранку був не в найкращій своїй формі. Здібності мої, прямо скажемо, якось притьмарились. Однак я підійшов до книжков...