Були вони друзі від юних днів,
Та дружбу зміїний язик отруїв,
І вірність на небі лиш можна зустріти,
І юність — марнота, й життя — лиш тягар,
І кривду від тих, кого любиш, терпіти —
Вже краще дістать божевілля у дар.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Вже їм не зійтися після розлуки,
Щоб серця охололі звільнити від муки.<...