ПРОЛОГ
З поеми "Остап Вишня"
Ах! Як ми сміялися –
аж із нас сміялися,
аж стіни гойдалися,
аж кури качалися…
Ми перейшли рубікон пігмейства,
ми всюди пошани добились, нарешті…
і нашій майстерності заздрять
маестро,
і разом із залами нам
у долоні плещуть:
бах-бах-ба-ба-бах
під стелю, де слава,
у зуби,
по серцю,
по ...