Про Теокрітові я думала пісні,
Про ним оспівані жадані, любі роки,
Що кожен з них — як друг, і кожен світлоокий,
Для смертних всіх несе дари в руці святні.
I я побачила крізь сльози самітнi
Прожитих мною днів нерадісні потоки,
Мого життя сумні, меланхолійні роки;
Всі кинули вони по черзі тінь мені
На душу. I нараз за спиною відчула
Містичну постать я. На...