Володимиру Луціву — великому галичанину
у діаспорі, що рідною піснею і бандурою
славив Україну в усьому світі.
Ви, Маестро, вродились,
де легіт в Карпатах гуля,
І де Бистриці шепіт хвилює замріяне серце.
Теплим золотом осені спогад в душі відізветься,
І ще безліч разів
буде снитись кохана земля.
Тут, на отчих стежках,
Ваша доля і помислів слід.