Пам'яті Олексія Антоновича Вовнянка
Як несли його тихо в нове житло
По бруку, по бруку, по бруку,-
Був місяць май. Сонце пекло.
...Мерзли руки.
Сизий пил опадав на хрести перехресть.
Зітхали старі: відмучивсь.
Шепотіли тополі. Фальшивив оркестр:
Грали учні.
А коли проминали школу і сад,
Молода... молоденька антонівка...