Мені наснилось — на шляху уздрів
Я не безлисту зиму, а весну.
І ніжний аромат мене привів
Над швидкоплинну річечку ясну.
Вздовж берега я йшов, який не смів
Потік за стан перехопить, зімкнуть
Кільце зелених рук: він цілував
Прозоре плесо — і чимдуж тікав.
Буяв там квіт фіалок, анемон,
Ромашок (кожна — росяний Арктур,
і жодна не спішить за гори...