Саме нині минуло вже двісті чотири зими та двісті три весни, як це сталося...
Був тоді в одному селі гарний-прегарний, ставний парубок, бравий козак Залізняк. І був він такий бравий, сміливий та завзятий, що всі люди про нього говорили:
— Цей не те що ляха чи турка — він і самого Біса не злякається.
Умів він добре танцювати, чудово грав на бандурі, а ще краще співав. Одне слово, був він такий...