Розвиднялось.
На небі тремтіли ще досвітні зорі, коли зимовий ранок засівав уже над землею, як перлами, срібним снігом...
А крила його... ех, ви не бачили його крил?!
Білі-білі і ґорять червоними хрестиками, а над селами, коли летить ранок, зорі губить.
Упаде зоря на село — молодість сниться, сон розвіває.
Ой у неї очі — василечки сині,
А уста в неї, уста...
Учителю Юрчику пригадались уста бу...