Петеру Аліпієву
Ще крок — і станеш на порозі,
Притулиш руку до очей...
Вже осінь... Ти вернувся в осінь,
Що стогне голосом дверей.
Стоїть худенька сива мати.
Хитнулася безмовна тінь:
"Це хто?.." Не може упізнати
І відступає опостінь.
Згасає вогнище поволі.
Он батько під кожухом спить.
А хто ж ти?.. Так питає до...