Роберт Фрост
Нескошені квіти
Я в лузі свіже сіно ворушив.
Косар його зарання накосив.
Високі трави зрізала коса,
Коли на них ще сяяла роса.
Я косаря між трав знайти хотів:
Чи не зачую де мантачки спів?..
Самотньо він косив поміж низин,
І я також лишався сам один.
— Так і повинно бути, — мовив я, —
У нас робота в кожного своя.
І тут метелик знявся з-між кущів,<...