— На зло судьбі ревнивій, заздрій
Помрем разом! Чи є в вас настрій?
— Боронь нас, Боже, від гріха!
— Гріха нема. Вквітчавши скроні,
Помрем, як у "Декамероні".
— Чудний коханець... Ха-ха-ха!
— Коханець з мене непоганий
I, може, навіть бездоганний.
Як хочте, разом помремо!
— Ви, справді, вмієте кохати,
Але незгірше й насміхати...
Та краще вже помовчи...